Директор: професор Бобир Микола Iванович
Адреса: Навчальний корпус 1, кiмн. 238а
Телефони для довiдок: 406-81-23, 454-94-63
e-mail: mmi@ntu-kpi.kiev.ua
Сайт: http://mmi.kpi.ua
Досвідчений педагог, методист і науковець, доцент, кандидат технічних наук, автор понад 100 науково-методичних посібників та близько 50 отриманих одноосібно і спільно зі студентами авторських свідоцтв і патентів на винаходи, Володимир Антонович Стадник днями відсвяткував свій ювілей.
24 червня 2010 року виповнюється 70 років видатному науковцю та педагогу, професору кафедри конструювання верстатів і машин, доктору технічних наук Юрію Миколайовичу Кузнєцову.
Народився Ю.М. Кузнєцов 24 червня 1940 року в м. Херсоні в сім’ї військовослужбовця. Після закінчення зі срібною медаллю Київської середньої залізничної школи вступив у 1957 р. на механіко-технологічний факультет Одеського політехнічного інституту. У 1959 р. перевівся до КПІ на механіко-машинобудівний факультет, який закінчив у 1962 р. за фахом “Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти”. Вся його подальша трудова діяльність пов’язана з КПІ, де він пройшов шлях від асистента до професора.
Становлення спеціальності із навчання фахівців у галузі пластичного формоутворення деталей та конструкцій з металів – обробки металів тиском (ОМТ) збігається з народженням Київського політехнічного інституту в 1898 році. Через 5 років троє випускників механічного відділення з першого набору студентів захистили дипломи інженерів з ковальської технології.
В НТУУ “КПІ” 18-21 травня 2010 р. відбулася ХІ Міжнародна науково-технічна конференція “Прогресивна техніка і технологія-2010”, яка була присвячена 100-річчю від дня народження академіка НАН України Г.С.Писаренка. Її організаторами виступили: Міносвіти і науки України, Мінпромполітики України, Вроцлавський технологічний університет (Польща), Університет Отто-фон-Геріке, м. Магдебург (Німеччина), Технічний університет м. Габрово (Болгарія), НТУУ “КПІ” та ін.
Так називалася Всеукраїнська студентська олімпіада, зорганізована ММІ, що відбулася в НТУУ “КПІ” з 9 по 12 грудня згідно з наказом МОН №1038.
Більш як 10-річний досвід співпраці КПІ з фірмою ФЕСТО – лідером механотроніки у світі – відкриття спеціалізації, участь у міжнародних семінарах і конференціях (у Польщі, Естонії, Німеччині, Литві), у студентських виставках-конкурсах за кордоном та ін. спонукали провідні ВНЗ України об’єднати зусилля і започаткувати власну студентську олімпіаду.
Загальновідомо, що плеяда науковців – фундаторів Київської політехніки – мала пряме відношення до створення і становлення Академії наук України. Так, декан механічного і інженерного факультетів КПІ С.П. Тимошенко (1909-1911; 1918-1920 рр.) формував перший склад відділення механіки, створив нинішній Інститут механіки АН України, який носить його ім’я. Можна назвати ще одного видатного науковця КПІ – Г.С. Писаренка та створений ним Інститут проблем міцності НАН України. Потрібно згадати і Є.О. Патона, К.К. Симінського, С.В.Серенсена та багатьох інших професорів КПІ, зокрема ММІ, які поєднували свою працю в КПІ і керували відповідними академічними інститутами. Ці традиції продовжуються і нині.
Студенти ММІ завжди вирізняються своїми здобутками в навчанні, спорті, громадському житті, вони виборюють перемоги у змаганнях і отримують нагороди за свої успіхи. Студентські організації інституту підтримують дух спортивних і здорових механіків і регулярно проводять різні спортивні змагання. А у вересні пройшла Спартакіада ММІ 2009, програма якої включала змагання з футболу, волейболу, перетягування канату.
Активно розвивається співробітництво між Механіко-машинобудівним інститутом НТУУ “КПІ” та Інститутом конструкції і експлуатації машин Політехніки Вроцлавської (Республіка Польща). У рамках цієї співпраці к.т.н., доцент кафедри динаміки і міцності машин та опору матеріалів Б.О.Яхно в 2008 р. проходив науково-педагогічне стажування на кафедрі САПР у професора Євгенія Русинського. Під час стажування відбувся обмін науковим і педагогічним досвідом між НТУУ “КПІ” та Політехнікою Вроцлавською.
Коли отримую завдання написати матеріал про викладача, рідко коли починаю шукати його на кафедрі, набагато цікавіше «зловити» його після пари: тоді якось більше відкриваєш його для себе як особистість, та й простежується ставлення студентів до свого викладача. Четверта пара у п’ятницю мало кому приносить багато задоволення, однак коли після закінчення академічної години студенти виходили з аудиторії з жартами, у гарному настрої та й ще обговорюючи щось з царини технології машинобудування, я зрозуміла: будучи другом і водночас наставником для своїх підопічних, цей викладач вміє зацікавити студентів наукою.
Так я познайомилась з Володимиром Миколайовичем Кореньковим.