Web-камера НТУУ "КПІ"
Новини ДМС
Всесвітньо відомі вчені - засновники науково - педагогічних шкіл НТУУ "КПІ"
НТУУ “КПІ” має багату і славетну історію. Його славу створювали натхненною, самовідданою працею видатні вчені і педагоги, які перетворили КПІ в унікальний навчальний та науковий заклад, і його випускники, що зробили видатний внесок у розвиток науки і техніки у ХХ сторіччі – вітчизняної та світової.
- Кирпичов Віктор Львович (1845-1913) - видатний вчений в галузі механіки, визначний діяч в галузі вищої технічної освіти, перший ректор – засновник КПІ (1898-1902 рр.).
- Патон Євген Оскарович (1870-1953) - видатний мостобудівник і засновник електрозварювання, академік АН УРСР, Герой Соціалістичної праці, лауреат Державної премії СРСР, працював в КПІ в 1904-1929 та 1935-1939 роках.
- Сікорський Ігор Іванович (1889-1972) - всесвітньо-відомий авіаконструктор, навчався в КПІ в 1907-1911 рр.
- Кільчевський Микола Олександрович (1909-1979) - видатний вчений в галузі теоретичної механіки, академік АН УРСР. Лауреат Державної премії УРСР, працював в КПІ в 1944-1961 рр.
- Плотніков Володимир Олександрович (1873-1947) - видатний вчений-електрохімік, академік АН УРСР, член-кореспондент АН СРСР, працював в КПІ з 1899 по 1941 рік.
- Тимошенко Степан Прокопович (1878-1972) - всесвітньо відомий вчений – механік, один з засновників Академії наук України, працював в КПІ в 1907-1911 та 1917-1920 роках.
- Писаржевський Лев Володимирович (1871-1938) - видатний вчений в галузі неорганічної хімії, академік АН СРСР, лауреат Ленінської премії, завідувач кафедри в КПІ в 1908-1912 рр.
- Люлька Архип Михайлович (1908-1984) - видатний конструктор авіадвигунів, академік АН СРСР, герой Соціалістичної праці, Лауреат Ленінської та Державної премій СРСР, випускник КПІ 1931 року.
- Писаренко Георгій Степанович (1910-2001) - видатний вчений-механік, академік АН УРСР, лауреат Державної премії СРСР та Державних премій УРСР, навчався і працював в КПІ з 1937 по 1984 рік.
- Кравчук Михайло Пилипович (1892-1942) - всесвітньо відомий математик, академік АН УРСР, працював в КПІ з 1921 по 1938 рік.
- Челомей Володимир Миколайович (1914-1984) -видатний вчений – конструктор космічних апаратів, академік АН СРСР, двічі Герой Соціалістичної праці, лауреат Ленінської та Державної премії СРСР, навчався в КПІ з 1932-1933 р.
- Корольов Сергій Павлович (1906-1966) - видатний конструктор ракетно-космічної техніки, академік АН СРСР, двічі Герой Соціалістичної праці, лауреат Ленінської премії, навчався в КПІ в 1924-1926 рр.
- Мікулін Олександр Олександрович (1895-1985) - видатний конструктор авіадвигунів, академік АН СРСР, Герой Соціалістичної праці, лауреат Державної премії СРСР, навчався в КПІ в 1912-1914 рр.
- Вул Бенціон Мойсейович (1903-1985) - видатний фізик, академік АН СРСР, Герой Соціалістичної праці, лауреат Державної премії СРСР, випускник КПІ 1928 року.
- Вінтер Олександр Васильович (1878-1958) - видатний вчений – енергетик, будівничий перших електростанцій СРСР, академік АН СРСР, навчався в КПІ в 1899-1900 роках.
- Бардін Іван Павлович (1883-1960) - видатний вчений – металург, академік АН СРСР, Герой Соц СРСР, випускник КПІ 1910 року.
- Люльєв Лев Веніамінович (1908-1985) - головний конструктор зенітної та ракетної зброї, двічі Герой Соціалістичної праці, лауреат Державних премій СРСР, випускник КПІ 1933 року.
- Трефілов Віктор Іванович (1930-2001) - видатний вчений металофізик, академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР і Державної премії України, випускник КПІ 1952 року.
В.І. Трефілов – видатний випускник КПІ [Виступ М.З.Згуровського на 49-й Міжнародній конференції “Актуальні проблеми міцності”]
Вельмишановний Борисе Євгеновичу! Шановні учасники конференції, гості!
Сьогодні вже багато сказано про яскравий життєвий шлях Віктора Івановича Трефілова (1930 – 2001) – академіка Національної академії наук України, академіка Російської академії наук, лауреата Ленінської і Державних премій СРСР та УРСР, доктора технічних наук, Почесного доктора НТУУ “КПІ”, директора Інституту проблем матеріалознавства в 1973 -2001 роках.
Ми хотіли б віддати шану Віктору Івановичу як одному із найвидатніших вихованців Київського політехнічного.
Кудашев Олександр Сергійович. Першовідкривач повітроплавання в Росії.
![Фото. Кудашев Олександр Сергійович [розшукується фото]](http://www.ntu-kpi.kiev.ua/files/images/kudashev-1.thumbnail.jpg "Фото. Кудашев Олександр Сергійович [розшукується фото]")
До 100-річчя польоту першого російського літака
Перші спроби сконструювати літак належать ще до ХІХ століття. Так, 1882 року російський інженер Олександр Можайський побудував повітроплавальний апарат, який не зміг піднятися в повітря через велику масу парової машини, яка слугувала двигуном. У той час авіатори ще не були озброєні теорією польоту та інженерним досвідом. Першим моторним літаком, який зміг відірватися від землі й здійснити керований політ, став «Флаєр-1», побудований братами Райтами у США. 17 грудня 1903 року «Флаєр-1» протримався в повітрі 59 секунд і пролетів 260 метрів. У Російській імперії практичний розвиток авіації затримався на п’ять-сім років через безпідставне нехтування військовим відомством потенційних можливостей нового винаходу – літака і будівництво для армії тільки дирижаблів та аеростатів.
Мікулін Олександр Олександрович – видатний конструктор авіадвигунів
Генеральний конструктор авіаційних двигунів, які підняли в небо десятки тисяч літаків, студент КПІ 1912-1914 років, Олександр Олександрович Мікулін був одним із піонерів і основоположників розвитку авіації в СРСР.
За свої роботи Олександр Олександрович був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Він чотири рази ставав лауреатом Державних (Сталінських) премій СРСР в 1941, 1942, 1943, 1946 роках. Нагороджений орденами Дружби народів, Червоної Зірки, “Знак пошани” та багатьма медалями.
Яремчук Федір Петрович. Пам’яті вчителя. До 90-річчя від дня народження
Далекого 1920 року в надслучанському селі Великий Молодьків (тепер Ярунського району), що на Житомирщині, у подружжя Петра Максимовича та Степаниди Корніївни Яремчуків народився хлопець на ім’я Федір, що згодом, вирісши й опанувавши вищу математику, став видатним ученим-методистом у галузі математики.
Явойський Володимир Іванович. До 100-річчя від дня народження
Видатний учений-металург, заслужений діяч науки і техніки РРФСР, двічі лауреат Державних премій СРСР і УРСР, доктор технічних наук, професор Володимир Іванович Явойський народився 10 лютого 1910 року в місті Устюженську Новгородської губернії.
Згуровський Михайло Захарович
ВІТАЄМО!
Ректора НТУУ “КПІ” академіка НАН України
Михайла Захаровича
ЗГУРОВСЬКОГО
з ювілеєм!
Винославський Василь Миколайович. До 90-річчя від дня народження.
14 січня 2010 року виповнюється 90 років з дня народження заслуженого працівника вищої школи УРСР, лауреата Державної премії України, професора Василя Миколайовича Винославського, який протягом багатьох років був деканом гірничого та факультету гірничої електромеханіки і автоматики Київського політехнічного інституту (27 років) та завідувачем кафедри (35 років).
Кудашев Олександр Сергійович
Народився Олександр Сергійович 28 січня 1872 р. в Санкт-Петербурзі в родині статського радника Сергія Сергійовича Кудашева (1834-?), який мав п’ять доньок та єдиного сина Олександра. В 1895 р.
Серенсен Сергій Володимирович
Сергій Володимирович Серенсен народився 29 березня 1905 року у Хабаровську в родині інженера шляхів сполучення. У 1926 році закінчив механічний факультет Київського індустріального інституту (КПІ), а в 1929 р. після аспірантури захистив дисертацію. З 1928 по 1934 рік він працював старшим науковим співробітником інституту будівельної механіки АН УРСР, з 1934 по 1936 р. - заступником директора, а з 1936 по 1940 р. директором цього інституту. Тут С.В. Серенсен організував проведення комплексних досліджень по стійкості, вібраціям і міцності споруд, а також розвивав дослідження втоми конструкційних матеріалів і несучої здатності елементів машини при циклічному та імпульсному навантаженні у авіадвигунобудуванні і технологічного устаткування, що розвивається промисловості перших п'ятирічок.
