1250 03056, м. Київ, просп. Перемоги, 37, корп. 1, к. 232 (044) 454-94-61 (044) 454-94-61 kvm@users.ntu-kpi.kiev.ua www.ntu-kpi.kiev.ua - Офіційний сайт НТУУ "КПІ" kvm-kpi.narod.ru - Альтернативний сайт кафедри "Конструювання верстатів та машин" НТУУ "КПІ" 1250 В час заснування Київського політехнічного інституту на його механічному відділенні була створена кафедра холодної обробки металів. Основну увагу фахівців цієї кафедри привертали процеси механічної обробки деталей шляхом різання та верстатне обладнання для механічної обробки. На кафедрі працювали відомі фахівці в галузі механічної обробки, зокрема професор Зворикін К.А. Індустріалізація нашої країни, що інтенсивно провадилася з початку 30-х рр., зумовила необхідність створення та широкого розвитку верстатобудівної промисловості, а також підготовки для неї фахівців у вищій школі. Тому в 1935 р. на механічному факультеті КПІ на базі спеціальності “Холодна обробка металів” було організовано кафедру “Металорізальні верстати” і розпочато підготовку інженерів з цього напрямку. Організатором і першим завідуючим кафедрою був в.о. професора А.Н.Рабінович. Першими викладачами кафедри були також в.о. проф. Є.М.Хаймович, доц. Н.Х.Ковальов, асистенти Е.Ю.Гальперін, А.Н.Кузнєцов та ін. Кафедра почала читати лекції з таких курсів як “Кінематика та налагодження металорізальних верстатів”, “Розрахунок і конструювання металорізальних верстатів”, “Експлуатація металорізальних верстатів”, “Токарні автомати та напівавтомати, “Зуборізальні верстати”, а також вести курсове та дипломне проектування верстатів. Було створено навчальну лабораторію. Виробнича та переддипломна практики проводилися тоді на кращих нових заводах країни, наприклад, Горьківському автомобільному заводі та Львівському заводі фрезерних верстатів, Харківських тракторному та верстатобудівному заводах. У 1936 році відбувся перший захист дипломних проектів студентів двох груп і випуск 45 інженерів-верстатобудівників, які були направлені, в основному, на верстатобудівні заводи, в тому числі й на Київський завод верстатів-автоматів, будівництво першої черги якого тоді завершувалося. На початку свого існування кафедра, поряд з виконанням робіт з налагодження процесу підготовки інженерних кадрів, розгорнула також науково-дослідницьку діяльність та підготовку наукових кадрів для галузі верстатобудування. Кафедра виконувала проектні та науково-дослідницькі роботи за завданнями Головверстатоінструмента та заявками заводів. При кафедрі було створено невелике конструкторське бюро, яке розробляло креслення кількох типів верстатів, за якими на заводі ім. Лепсе було виготовлено для промисловості 12 широкоуніверсальних фрезерних верстатів та верстати для шліфування шариків діаметром до 100 мм. Кафедра виконувала окремі доручення промисловості з модернізації та паспортизації верстатів, підготовки виробництва, розробки нормалей проводила експертизи, давала висновки, надавала консультації заводам, трестам, інженерам та винахідникам. Одразу після створення кафедри металорізальних верстатів як основні напрямки наукових досліджень кафедри визначилися дослідження вузлів токарних верстатів-автоматів і їх механізмів та дослідження гідроприводів верстатів. Вибір першого напрямку був зумовлений профілем Київського заводу верстатів-автоматів (КЗВА), а другого - тематикою наукових досліджень в галузі верстатів і авіабудування в.о.проф. Є.М.Хаймовича, якій започаткував відому у всьому світі наукову школу по гідроприводу верстатів. З 1938 по 1941 роки Є.М.Хаймович був деканом механіко-машинобудівного факультету. Саме в цей час він організував лабораторію гідроприводів верстатів, яка, звісно, у зміненому вигляді, діє й досі. В період Великої Вітчизняної війни, з 1941 до 1944 р., кафедра разом з інститутом була евакуйована до Ташкенту, де вони розмістилися на площах Середньоазіатського індустріального інституту. Кафедру очолив професор Є.М.Хаймович. Викладачі, які не потрапили до лав радянської армії, надавали допомогу промисловості, вирішуючи актуальні завдання воєнного часу. Інститут, а разом і кафедра МРВ, повернулися до Києва з Ташкенту в серпні 1944 р. Аудиторії, лабораторії, кабінети, майстерні було зруйновано. В повоєнні роки колектив студентів і викладачів, робітників і службовців здійснив велику роботу по відновленню зруйнованих приміщень, оснащенню навчальних лабораторій необхідним устаткуванням і приладами для постановки навчального процесу. Окрім великої роботи з організації навчального процесу, в повоєнні роки колектив кафедри провадив велику наукову роботу та роботу з надання допомоги промисловості щодо розробки нового технологічного устаткування. Значну роботу по створенню навчально-лабораторних та дослідницьких стендів для аспірантів виконували кваліфіковані співробітники лабораторії верстатів: А.І.Мединцев, О.Й.Кирсенко, які й досі працюють на кафедрі, М.І.Писанко, В.М.Кузнєцов та інші. В лабораторії верстатів проходив випробування промисловий зразок розробленого Є.М.Хаймовичем гідрокопіювального супорта, який невдовзі знайшов широке промислове застосування у токарних верстатах. Наукові інтереси кафедри верстатів завжди ґрунтувалися на конкретних проблемах верстатобудування у нашій країні. Так в 1948-1953 рр. колективом кафедри було розроблено і впроваджено у виробництво нові моделі токарних і поперечно-стругальних верстатів для Корсунь-Шевченківського та Проскурівського верстатозаводів; в 1951-55 рр. розроблено та впроваджено високопродуктивні переносні фрезерні верстати для фасонної обробки наплавлених бандажів залізничних колісних пар; в 1953-72 рр. виконано комплекс робіт з удосконалення конструкцій багатошпиндельних токарних автоматів і напівавтоматів для Київського заводу верстатів-автоматів. В цей же період проведено дослідження гідрокопіювальних супортів, в т.ч. з великими швидкостями слідкування, розроблені і впроваджені пристрої числового програмного керування (ЧПК) для токарно-револьверних верстатів Бердичівського верстатозаводу “Комсомолець”, конструкція слідкуючого пристрою контурного програмного керування для Інституту електрозварювання ім. Патона, гідравлічні позиційні системи програмного керування та система автоматичного підналагоджування для заводів “Арсенал”, КЗВА та багато ін. У 1965 році Є.М.Хаймович, який створив школу вчених в області гідропневмоавтоматики, багато з яких працювали у КПІ, став ініціатором створення на механіко-машинобудівному факультеті нової кафедри гідропневмоавтоматики, що обґрунтовувалося великим значенням цієї спеціальності не лише для верстатобудування, а й для різних галузей промисловості, зокрема, авіації, транспорту, будівельно-дорожніх машин тощо. Нову кафедру очолив його учень, проф. О.Ф.Домрачев, її членами стали колишні співробітники кафедри верстатів (В.А.Федорець, М.Н. Педченко, Ю.В.Єлісеєв). На початку 1971 року Є.М.Хаймович став ініціатором відродження конструкторського бюро на кафедрі та організації студентського конструкторського бюро механіко-машинобудівного факультету - СКБ ММФ. Науковим керівником СКБ був призначений Ю.М.Кузнєцов, який зараз є професором кафедри, Заслужений винахідник України. Начальниками СКБ ММФ були співробітники кафедри: ст. викладач Е.М.Панарін, потім с.н.с. О.П.Шатило. Разом з викладачами та науковцями кафедри, студенти різних спеціальностей ММФ вирішували реальні конструкторські та технологічні задачі, набували навичок самостійної інженерної діяльності, згодом починали брати активну участь у науково-дослідницькій діяльності кафедр, на яких навчалися. СКБ ММФ проіснувало 5 років (1971-1976). У 1979 році вперше в Україні у КПІ на кафедрі верстатів була введна дисципліна “Промислові роботи”. Підготував та викладав цей курс студентам декількох спеціальностей проф. Г.О.Спину, випускник КПІ 1941 року, який пройшов усю Велику Вітчизняну війну в лавах Радянської Армії, а з 1982 року Г.О.Спину є професором кафедри. В 1979-85 рр. через відсутність у штаті докторів технічних наук і професорів кафедру металорізальних верстатів тимчасово було об’єднано з кафедрою інструментального виробництва. Завідував об’єднаною кафедрою член-кореспондент АН УРСР проф. Родін П.Р. В 70-80 рр. кафедра робить вагомий внесок у розвиток промисловості. Під керівництвом Федорця В.О. спільно з Бердичівським верстатозаводом “Комсомолець” було створено і випущено промислову партію перших в країні токарно-револьверних верстатів з пневмо-струменевою системою циклового програмного керування, яка захищена авторським свідоцтвом на винахід - модель 1416 ПЦ, що здобула знак якості. Розроблений для НВО “Енергія” гідравлічний генератор коливань одержав високу оцінку замовника. В кінці 70-х рр. для діамантової промисловості під керівництвом професора Кузнєцова Ю.М. було створено та захищено кількома авторськими свідоцтвами перший в країні дослідно-промисловий зразок двошпиндельного напівавтомата для обточування природних алмазів (модель ПОА-1К), яким згодом з деякою модернізацією оснастили діамантові фабрики СРСР. В ці ж роки під керівництвом Кулика В.К. створено гамму верстатів для попередньої та остаточної обробки складнопрофільних деталей типу зірочок диференціала і розподільчого вала для автомобілів ГАЗ і ВАЗ. З 1985 р. - року п’ятдесятиріччя створення кафедри, вона отримала назву “Металорізальні верстати й устаткування гнучких виробничих систем”, її очолив д.т.н. проф. Федорець В.О. - чудовий організатор та адміністратор, який вдало поєднував ці риси з вмінням здійснювати наукове керівництво творчим колективом кафедри. Кафедра бурхливо розвивається, з’являються нові дисципліни, нові лабораторії - данина часові, який потребував всесвітнього розвитку автоматизації виробництва. Студенти вивчають промислові роботи, устаткування гнучких виробничих систем, обчислювальну та мікропроцесорну техніку, основи інформатики і т.ін. Нагальною стає необхідність застосування обчислювальної техніки у наукових дослідженнях та курсових та дипломних роботах, а згодом потреба в організації власної лабораторії обчислювальної техніки з метою забезпечення комп’ютерної грамотності студентів. Лише адміністративний хист, ділова активність та енергія завідувача кафедри проф. В.О.Федорця дозволила вирішити ці задачі. Створені нові лабораторії: мікропроцесорної техніки (доц. Єлісеєв Ю.В.), гідроприводів та гідропневмоавтоматики (доц. Єлісеєв Ю.В., доц. Новік М.А.), промислових роботів (доц. Педченко М.Н.), динаміки верстатів (доц. Шишкін В.М.), основи наукових досліджень (доц. Шишкін В.М., доц. Шевченко О.В.), верстатів з ЧПК (проф. Кузнєцов Ю.М., доц. Шевчук В.А., Литвин О.В.). При кафедрі під керівництвом В.А.Федорця була започаткована лабораторія обчислювальної техніки, яка в подальшому стала загальнофакультетською. Цю роботу від розробки загального плану до безпосереднього встановлення програмного забезпечення та подальшого підтримання працездатності лабораторії здійснювали наукові співробітники кафедри О.В.Даниленко та О.Л.Лепетюк. На сьогодні лабораторією обчислювальної техніки завідує доцент О.В.Даниленко, поєднуючи цю роботу з викладацькою діяльністю. До наукової роботи, яку виконують співробітники кафедри, активно залучаються студенти старших курсів. На момент закінчення інституту у багатьох студентів є наукові публікації та авторські свідоцтва. За студентську винахідницьку діяльність кафедра неодноразово займала перші місця по “КПІ”, Україні і навіть СРСР. Основним науковим напрямом кафедри стає розробка теоретичних основ проектування типових механізмів, систем керування, приводів і наукових принципів створення верстатів з ЧПК, верстатних модулів і робототехнічних комплексів. В цьому напрямі проводяться роботи з: Київським верстатобудівним виробничим об’єднанням (КВВО), Житомирським заводом верстатів-автоматів (ЖЗВА), Бердичівським верстатозаводом “Комсомолець”, Городокським верстатобудівним ВО та ін., із заводами-споживачами верстатів. Географія наукових і технічних зв’язків кафедри розширюється - ВО “Уралмаш” (Свердловськ), Харківський завод шліфувальних верстатів, Всесоюзний науково-дослідний інститут підшипникової промисловості (ВНДПП), підшипникові заводи (ГПЗ-1, ГПЗ-3, ГПЗ-8, ГПЗ-15, ГПЗ-18, та ін.), АВТО “ГАЗ” і його філія - Чернігівський завод запчастин. Протягом 1985-90 рр. співробітники кафедри одержали понад 300 авторських свідоцтв СРСР та НРБ, 3 патенти на винаходи. Понад 150 авторських свідоцтв впроваджено в промисловість СРСР, НРБ і КНДР з великим економічним ефектом. Міцніють міжнародні зв’язки з НРБ, налагоджуються контакти з ПНР, ЧСФР, КНР. За впровадження розробок і винаходів у народне господарство вчені кафедри нагороджені 2-ма золотими, 3-ма срібними, 7-ма бронзовими медалями ВДНГ СРСР та дипломами ВДНГ УРСР. Наукові роботи кафедри з верстатів-автоматів, верстатів з ЧПК, промислових роботів і ГВС широко відомі в нашій країні з монографій, підручників, навчальних посібників, доповідей на Всесоюзних і Міжнародних конференціях і міжнародних ярмарках у Пловдиві (Болгарія), Лейпцігу (Німеччина), Познані (Польща). В 1991 році в зв’язку з необхідністю введення двоступеневої підготовки фахівців та розширення переліку дисциплін, які читають на кафедрі, її було перейменовано. Вона отримала назву “Конструювання верстатів і машин”. Тоді ж кафедру очолив д.т.н., професор Струтинський В.Б. - колишній випускник кафедри гідропневмоавтоматики КПІ, який пройшов своє становлення як науковець в інституті інженерів цивільної авіації (науковий керівник д.т.н., проф. Бочаров В.П.) та захистив на кафедрі верстатів докторську дисертацію (під керівництвом професора В.О.Федорця). Має більше 180 публікацій, декілька монографій, з 1990 року є Віце-президентом міжнародної асоціації спеціалістів промислової гідравліки та пневматики. Молодий професор (він отримав це звання у 39 років) людина ініціативна та винятково працездатна. Ці риси виявились дуже доречними бо під його керівництвом кафедра ввійшла у важкий період перехідної економіки, ринкових відносин, занепаду промисловості, зокрема, машинобудування. Стала нагальна потреба готувати фахівців, які були б конкурентноздатні у нових умовах та змогли б реалізувати свої професійні знання. Дуже багато уваги колектив кафедри надає вдосконаленню лабораторної бази та навчальних планів підготовки фахівців. Протягом останніх років до навчального плану підготовки спеціалістів внесено ряд істотних змін, спрямованих на підвищення рівня та якості їх підготовки. Студенти стали вивчати нові дисципліни, що відповідають вимогам останніх досягнень науки і техніки: математичне моделювання верстатів; основи САПР; конструювання, розрахунок і САПР верстатів; системи керування верстатами та верстатними комплексами; дослідження та випробування верстатів. Для магістрів майже всіх факультетів університету викладачі кафедри читаються курси "Математичне моделювання процесів та систем”, "Основи наукових досліджень”, "Патентознавство та авторське право”. Випускники кафедри завжди користувалися попитом: у першу чергу, на верстатобудівних заводах країни, а також, завдяки якісній конструкторській підготовці, на заводах різних галузей промисловості. Навіть у роки економічної кризи та занепаду промисловості більшість випускників отримали роботу за фахом на підприємствах різних форм власності. У їх працевлаштуванні значну роль відіграла кафедра, а також те, що всі вони вільно володіли комп’ютером, мали професійні знання, які допомогли їм реалізувати себе як фахівців. Нові умови економічної діяльності вимагали нових форм та методів роботи, які дозволили б кафедрі, як і раніше на протязі всієї її історії, лишатися на передньому краю науки, мати тісні зв’язки з промисловістю, займатися конкретними технічними задачами. Однією з нових форм роботи, започаткованих кафедрою, стало створення органу сертифікації метало і деревообробного обладнання, продукції машинобудування і систем якості. Цю діяльність, яка вимагає не лише професійних знань, а й неабиякого організаційного хисту та адміністративних здібностей, очолив доцент В.М. Шишкін, який протягом багатьох років був заступником декана ММФ з форм навчання без відриву від виробництва та очолює у механіко-машиноюудівному інституті підготовчі курси Інституту доуніверситетської підготовки КПІ. Акредитований у системі УкрСЕПРО, Орган сертифікації став структурною одиницею ММІ й зараз успішно діє, а В.М.Шишкін має статус аудитора з сертифікації. В роботі органу сертифікації приймають участь майже всі викладачі кафедри, що дозволяє їм постійно підвищувати свою кваліфікацію та мати зв’язки з промисловістю. Головними завданнями для України початку ХХІ сторіччя є формування конкурентоспроможної, економіки, що зумовлює зростання і значення інтелектуальної діяльності та вимагає ефективного правового забезпечення та економічного обґрунтування цієї діяльності і створення належних умов для неї. Тож доцільним є впровадження та розвиток в Україні нового напрямку професійної та наукової діяльності, пов’язаної з інтелектуальною власністю. Проблемами інтелектуальної власності в сфері техніки, тобто створенням нових технологічних об’єктів та захистом прав на них, методами пошуку нових технічних рішень викладачі кафедри займалися не один рік, але настав час ширше ставити ці питання у навчальному процесі та приділяти їм значнішу увагу. На кафедрі був досвід викладання такого курсу, як “Основи технічної творчості”, що його поставив (до речі, одним з перших у Радянському Союзі) проф. Кузнєцов Ю.М., заслужений винахідник України, який має більше 300 авторських свідоцтв СРСР та 30 патентів. Людина енергійна, завзята, з великим кругозором та глибокими знаннями, природжений конструктор і винахідник, свого часу він захопився теорією технічної творчості та став викладати її студентам, навчаючи їх не лише творити у своїй галузі, але й захищати свої творчі надбання. З 1998 року професор Кузнєцов Ю.М. почав читати лекції магістрам майже всіх факультетів КПІ з дисципліни “Патентознавство та авторське право”, підготував декілька підручників та навчальних посібників, залучив до викладання цієї дисципліни інших викладачів кафедри. Навчальний рік 2002/2003 став першим роком, коли на кафедрі здійснювалась одночасно підготовка спеціалістів і магістрів за спеціальністю “Металорізальні верстати та системи” та спеціалістів за спеціальністю "Інтелектуальна власність". Роботу по становленню нової спеціальності очолив завідувач кафедри проф. Струтинський В.Б. Завдяки активній позиції співробітників кафедри, організація та становлення нової спеціальності здійснені в короткий термін. Розроблена оригінальна концепція спеціальності, яка базується на тому, що основний контингент майбутніх фахівців з інтелектуальної власності має технічну освіту на рівні бакалаврів з інженерної механіки. Пройшовши довгий та нелегкий шлях розвитку й удосконалення, колектив кафедри являє собою згуртований творчий союз обдарованих людей, які досконало володіють методикою викладацької роботи у вищому навчальному закладі. Наукові школи кафедри відомі у нашій країні та за її межами своїми здобутками. Лише за роки незалежності України співробітники кафедри опублікували приблизно 400 робіт. Серед них: 6 підручників та 7 монографії, 9 навчальних посібників, 46 авторських свідоцтв та 20 патентів. Значним вкладом до навчального процесу є методичні розробки, зокрема у електронному вигляді. Науковий доробок кафедри виявився також у тому, що за роки незалежності були успішно захищенні 8 дисертацій на здобуття вченого ступеню доктора технічних наук та 22 дисертації на здобуття вченого ступеню кандидата технічних наук. Це дуже високий показник, який характеризує творчу атмосферу в колективі кафедри. Співробітники кафедри, її аспіранти приймають активну участь у різноманітних науково-технічних конференціях, виступають з доповідями на відповідних конференціях і студенти кафедри. Завдяки такій діяльності розширюються наукові зв’язки кафедри з навчальними закладами та підприємствами України. Кафедра живе напруженим творчим життям. Попереду - нові звершення, реалізація творчих планів, наукові та технічні здобутки, сотні студентів, для яких КПІ та кафедра “Конструювання верстатів та систем” стануть Alma Mater. Саме завдяки їм, нашим учням і нащадкам, лишається наша кафедра вічно юною, дієвою та творчою. Основним напрямком підготовки фахівців протягом всіх 75 років існування кафедри є підготовка інженерів-мехініків- конструкторів за спеціальністю “Металорізальні верстати та системи”. Студенти на кафедрі отримують сучасні грунтовні знання та вміння розрахунків машин та їх комп'ютерного конструювання. Для збільшення привабливості наших випускників для ринку працевлаштування кафедра розширила конструкторську підготовку своїх спеціалістів. Вони отримують окрім докладних та глибоких знань з проектування, розрахунків та математичного моделювання металорізальних верстатів ще й певні знання щодо деревообробних та каменеобробних верстатів, обладнання фізико-хімічної обробки та зварювання тертям, дизайну конструкторських розробок, здійснення випробувань і досліджень металорізальних верстатів та іншого обладнання. Другим напрямком діяльності кафедри, який пов'язаний з конструюванням є підготовка спеціалістів з “Інтелектуальної власності”, тобто фахівців, які мають грунтовні знання щодо охорони та комерціалізації прав на конструкторські рішення. Ця підготовка здійснюється з 2002 р. Особливістю концепції НТУУ “КПІ” щодо підготовки спеціалістів з інтелектуальної власності є те, що вона зідйснюється на базі бакалаврату з інженерної механіки, тобто ми готуємо спеціаліста, який вміє створювати об'єкти інтелектуальної власності, знає, як засвідчити та охороняти права щодо них та як законно отримати комерційну вигоду з їх використання. Тобто наш спеціаліст є універсалом і можевиконувати на виробництві чи в організації як функції конструктора, так і функції спеціаліста з інтелектуальної власності. 32 На сьогоднішній день кафедра має діючі угоди про спільну науково-навчально-методичну діяльність з наступними зарубіжними вищими навчальними закладами: Технічним Університетом Габрово (Болгарія), Магдебурзьким Університетом ім. Отто фон Герике (Німеччина), Жешувською політехнікою (Польща), Тольятинським державним технічним університетом (Росія), Гомельським Державним університетом ім. Сухого (Білорусь). Підтримуються постійні зв’язки з вищими технічними навчальними закладами країн СНД в рамках обміну науково-технічною, навчально-методичною інформацією, спільній участі в міжнародних наукових конференціях та семінарах. Кафедра конструювання верстатів та машин проводить активну спільну роботу з Технічним Університетом Габрово (Болгарія). В рамках цієї роботи в травні-червні 2005 р. проведено стажування 2 студентів кафедри в ТУ Габрово. Метою стажування було завершення підготовки бакалаврських робіт під спільним керівництвом проф..Кузнєцова Ю.М. (КПІ) та Т.Кузьманова (ТУ Габрово). В листопаді 2005 р. проф.. Кузнєцов Ю.М. як член оргкомітету приймав участь в міжнародній науково-технічній конференції в ТУ Габрово. Випускники спеціальностей “Металорізальні верстати та системи”, та “Інтелектуальна власність” користуються незмінним попитом на ринку працевлаштування. Кількість запитів на молодих спеціалістів становить щонайменше 2 на кожного випускника. Із запитами звертаються як державні підприємства, так і підприємства інших форм власності. Розподіл молодих спеціалістів відбувається у грудні напередодні захисту дипломних проектів, але із запитами на кафедру підприємства звертаються протягом року і цей факт є дуже позитивним, що свідчить про авторитет кафедри та популярність і репутацію її випускників. До нас звертаються наші випускники минулих років, які на цей час вже займають керівні посади або мають свої фірми. Вони запрошують також студентів старших курсів із перспективою майбутнього працевлаштування. Серед наших замовників багато машинобудівних підприємств, як то Державна холдінгова компанія “Артем”, заводи “Радіовимірювач”, “Генератор”, “Радар”, ДБК “Луч”, ВАТ Київський завод “Реле та автоматики”, АК “Росток”, “Київтрактородеталь”, ВАТ “Меридіан” ім. С.П. Корольова, ЦКБ “Арсенал”, Київський верстатобудівний концерн “Веркон”, авіаційний науково-технічний комплекс “Антонов”, Київський державний авіаційний завод “Авіант”. Так, не завжди йдуть туди працювати наші випускники, бо умови, що пропонують ці підприємтсва, можуть відрізнятись від бажаних, але відрадно, що там наших спеціалістів чекають. Запрошують їх також у науково-дослідницькі установи, центри випробувань та сертифікації обладнання та продукції, проектні установи, науково-виробичі фірми, спільні підприємства, пов'язані із конструюванням, виробництвом та продажем різноманітної продукції. Наші випускники із спеціальності “Інтелектуальна власність” працюють в Українському центріінноватики та патентно-інформаційних послуг, в департаменті науки та інноватики НТУУ “КПІ”, в державному підприємстві “Інтелзахист”, а також на різноманітних підприємствах, адже всі вони є не тільки спеціалістами з інтелектуальної власності, а й бакалаврами інженерної механіки, тобто універстальними спеціалістами для малого бізнесу. 15 1250 Данильченко Юрій Михайлович 0 Доктор технічних наук 12 1250 Работягова Людмила Іванівна 0 Викладаю дисциплини „Інтелектуальна власність”, „Патентознавство та авторське право”, Набуття прав на об”єкти промислової власності”, „Патентні дослідження”. Працюю за сумісництвом завідувачем сектора патентного права Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України. Приймаю участь у виконанні наукових тем: „Правові відносини у сфері інтелектуальної власності: галузеві аспекти”, „Концептуальні засади правового забезпечення сфери інтелектуальної власності в Україні в контексті європейської інтеграції”, „Вдосконалення правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності з метою приведення у відповідність з міжнародними актами”. Позаштатний Консультант Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. За дорученням Комітету виконую експертну оцінку законопроектів, які стосуються сфери правової охорони інтелектуальної власності в Україні а також експертну оцінку запропонованих поправок та змін до законопроектів. Була залучена до підготовки матеріалів слухань у Комітеті з питань науки і освіти за темою „Законодавство України в сфері інтелектуальної власності: проблеми вступу до Світової організації торгівлі (СОТ)”, які проводились з метою реалізації стратегічного напряму зовнішньоекономічної політики України. Опубліковала 46 робіт (2 авторських свідоцтва на винаходи), в тому числі в співавторстві: Монографія.- Крайнєв П.П., Работягова Л.І., Дятлик І.І. Патентування винаходів в Україні: Монографія. - К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. - 340 с. Учбовий посібник з грифом МОН України - 2 видання (1999 р., 2001 р.): Андрощук Г., Работягова Л. Патентное право: правовая охрана изобретений: Учебное пособие. - К.: МАУП, 2001. - 232 с Навчальні посібники для студентів магістратури Університету економіки та права „КРОК” (спеціальність „Інтелектуальна власність”): Андрощук Г., Работягова Л. Право промислової власності. -Ч.1. Патентне право .- К.: НДІІВ Академії правових наук України, Інститут економіки та права “КРОК”, 2001.- 202 с. 4. Гіжевський В., Коваленко О., Работягова Л.. Правова охорона нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності. - К.: Інститут економіки та права “КРОК”, 2001. - 67 с. 11 1250 Верба Ірина Іванівна 1 Закінчила КПІ у 1975 р. і з того часу працюю у КПІ. У 1986р. захистила дисертацію і працюю з 1989р. доцентом. Більше 20 років є вченим секретарем кафедри. Багато років працювала у профбюро ММІ. Маю 37 опублікованих наукових праць, з них - 24 статті у наукових збірках та журналах, 5 авторських свідоцтв СССР на винаходи, 8 зареєстрованих звітів з науково-дослідницької роботи. Мають також 14 навчально-методичних видань, зокрема - 1 навчальний посібник та 7 статей. Зараз викладаю курси “Металообробне обладнання (Розрахунок та конструювання)”, “Конструювання верстатів та машин”, “Інтелектуальна власність”, “Металорізальні верстати та обладнання автоматизованого виробництва”. Кандидат технічних наук 8 1250 Гейчук Володимир Миколайович 1 Кандидат технічних наук 3 1250 Даниленко Олександр Васильович 1 Кандидат технічних наук 20 1250 Єлісеєв Юрій Васильович 1 Кандидат технічних наук 21 1250 Кирсенко Олександр Йосипович 1 19 1250 Ковальов Віктор Андрійович 1 Доцент кафедри з 2001 року. Викладає наступні предмети: “Ріжучий інструмент”, “Металорізальні верстати та обладнання автоматизованого виробництва (Кінематика верстатів)”, “Конструювання верстатів (Спеціальні верстати для інструментального виробництва та Обладнання для електрофізичних та електрохімічних методів обробки)”. Наукові інтереси в області підвищення надійності та довговічності вузлів тертя-ковзання, що працюють в умовах великих навантажень і обмеженого змащування пластичними змащувальними матеріалами, за рахунок оптимізації макро- та мікрорельєфів контактуючих поверхонь відповідно до конкретних умов експлуатації. Виконує обов´язки заступника директора механіко-машинобудівного інституту з соціально-побутових питань студентів. Кандидат технічних наук 5 1250 Кравець Олександр Михайлович 1 Кандидат технічних наук 2 1250 Кузнєцов Юрій Миколайович 1 Відомий вчений в галузі верстатобудування і створення верстатів-автоматів, верстатів з ЧПК та верстатних комплексів нового покоління на модульному принципі. Розробив теоретичні основи проектування і розрахінку високоточних, самоналагоджуваних, широкодіапазонних, швидкопереналагоджувальних, високошвидкісних, багатофункціональних затискних механізмів, починаючи з вибору технічної ідеї і закінчуючи оптимізацією параметрів конструкції і розглядаючи процес оптимального проектування з точки зору системного підходу як розв'язання багаторівневих, багатоциклічних, багатокритеріальних і багатоекстремальних задач, рішення кожної з яких пов'язано з вибором найкращого варіанту. В освітянській діяльності розробив і впровадив концепцію і новий методологічний підхід при підготовці молодої генерації фахівців у ВНЗ, де сформулював ідею підвищення творчої активності молоді нової генерації, що передбачає нерозривний ланцюг знань та умінь, пов'язаних зі створенням, охороною, захистом і комерційною реалізацією об'єктів права інтелектуальної власності. Автор і керівник створеного і серійно впровадженого вперше у світі двохпозиційного напівавтомату мод. ПОА-1К із супортами і активним контролем для обточування природних алмазів. Автор понад 650 наукових праць, серед них понад 40 монографій, підручників, навчальних посібників і довідників, понад 350 винаходів і "ноу-хау", 2 стандарти СРСР на затискні і подавальні цанги (ГОСТ 2876-80, 2877-80), 8 керівних матеріалів і технічних умов. Для прискорення впровадження своїх винаходів створив ТОВ "ЗМОК" і разом з вченими Хуазонського університету науки і техніки побудував звод "Патрон-BTL" для виробництва замозатискних клинових свердлильних патронів. Для України, Росії, Узбекистану, Болгарії, В'єтнаму, Йорданії і Лівану підготував 3-х докторів і 31-го кандидата технічних наук. Учасник міжнародних технічних ярмарок у Болгарії (Пловдив), Німеччині (Лейпциг), Польщі (Познань), Південної Кореї (Сеул). Віце-президент АН вищої школи України (з 2002 рю), "Заслужений винахідник УРСР" (1991 р.), "Заслужений працівник народної освіти України" (1998 р.) "Заслужений викладач КПІ" (1998 р.), "Doctor Honoris Causa ТУ-Габрово" (2003 р.), член Асоціації механіків Болгарії, член Комітету з державних премій в області науки і техніки, член спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій. Має урядові нагороди: медалі "1500-річчя Києва", "Ветеран праці", золоту і срібну медалі ВДНГ СРСР, диплом ВДНГ УРСР, почесні грамоти МОН України, адміністрації м. Києва, лауреат академічних нагород Ярослава Мудрого і Святого Володимира, має орден Святого Рівноапостольного князя Володимира, переможець Всеукраїнського конкурсу "Кращий винахід - 2004". Доктор технічних наук 22 1250 Мединцев Анатолій Іванович 1 7 1250 Новік Микола Андрійович 1 Кандидат технічних наук 6 1250 Педченко Михайло Никифорович 1 Кандидат технічних наук 24 1250 Піркл Наталія Олегівна 1 25 1250 Протасов Сергій Васильович 1 14 1250 Ромашко Алла Сазонівна 1 Кандидат технічних наук 1 1250 Самойленко Олексій Васильович 1 Радник Академії наук вищої школи України, вчений секретар секції технічних наук Академії наук вищої школи України, науковий керівник від ММІ НТУУ "КПІ" в Малій АН України 10 1250 Спину Гліб Олександрович 1 Доктор технічних наук 9 1250 Чікін Сергій Вікторович 1 Кандидат технічних наук 16 1250 Шишкін Валерій Миколайович 1 Кандидат технічних наук 17 1250 Мясникова Наталія Леонідівна 1 4 1250 Струтинський Василь Борисович 1 Доктор технічних наук 18 1250 Гаврушкевич Наталія Валеріївна 0 23 1250 Бєляєва Анастасія Юріївна 1 13 1250 Шевченко Олександр Віталійович 0 Закінчив Київський політехнічний інститут (КПІ) в 1979 році. Після закінчення був запрошений на посаду інженера на кафедру «Металорізальні верстати» КПІ, де продовжує працювати до сьогоднішнього дня. З 1982р. переведений на посаду молодшого наукового співробітника, з 1986р. - науковий співробітник, з 1991р. - заступник завідувача кафедри з науково-дослідної роботи, з 1995р. - доцент, з 1997р. - заступник декана механіко-машинобудівного факультету, з 1999 р. - заступник директора механіко-машинобудівного інституту НТУУ КПІ. В 1990 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 05.03.01 "Процеси механічної обробки, металорізальні верстати та інструмент". Читає лекції, проводить практичні та лабораторні заняття з таких дисциплін: «Металообробне обладнання», "Металорізальні верстати", "Основи наукових досліджень", "Дослідження та іспит верстатів", "Динаміка верстатів"; керує курсовим та дипломним проектуванням на кафедрі "Конструювання верстатів та машин". За сумісництвом є старшим науковим співробітником Органу з сертифікації метало- і деревообробного обладнання та продукції машинобудування і систем якості НТУУ КПІ та керівником відділу Науково-випробувального центру „Надійність” НТУУ КПІ. Виконує науково-дослідну робот в напрямку розробки методик та обладнання для підвищення техніко-економічних показників металорізальних верстатів. Має більше 50 публікацій, з них 1 монографія у співавторстві, 11 авторських свідоцтв СРСР, 3 патенти України, наукові статті та методичні вказівки. Кандидат технічних наук 18 15 Професор 26 12 Старший викладач 14 11 Секретар кафедри 15 11 Доцент 8 8 Доцент 20 3 Доцент 21 3 Завідуючий навчальними лабораторіями 40 21 Майстер 39 19 Доцент 30 5 Заст. зав. кафедрою з наукової роботи 31 5 Доцент 29 2 Професор 6 7 Доцент System.Data.DataRow 6 Заст. зав. кафедрою з методичної роботи 42 24 Заст. зав. кафедрою з виховної роботи 34 14 Доцент 35 14 Інженер 4 1 Асистент 10 10 Професор 7 9 Доцент 38 16 Заст. зав. кафедрою по роботі зі студентами заочної форми навчання 37 16 Доцент 27 17 Інженер 33 4 Зав. кафедрою 36 4 Професор 41 23 Інженер 28 13 Заст. зав. кафедрою по роботі з іноземними студентами 32 13 Доцент 1 1250 5 3 2 3 Комп'ютерна графіка Лабороторна робота Самойленко О.В. 1 234 2 1250 5 3 1 3 Комп'ютерна графіка Лабороторна робота Самойленко О.В. 1 234 3 1250 9 2 2 2 Основи машинної графіки Лабороторна робота Самойленко О.В. 1 234 4 1250 1 3 4 3 АПР верстатів Лекція Гейчук В.М. 1 120 1 1250 2006-02-16T14:30:00.0000000+02:00 120-1 1 1 0 Доповідь по дисертації 1 1 1 Фарук Ц В 1 1250 МВ-11 5 2 1250 МВ-12 5 3 1250 МВ-21 4 4 1250 МВ-22 4 5 1250 МІВ-11 5 6 1250 МВ-51 1 7 1250 МВ-52 1 8 1250 МВ-41 2 9 1250 МВ-42 2 10 1250 МВ-31 3 11 1250 МВ-32 3