126003056, Україна, м.Київ, просп. Перемоги, 37, корп. 1, к. 2578(044) 241-76-54,8(044) 454-96-148(044) 241-76-541260Науковою школою кафедри ПГМ є
„Гідродинаміка в’язких та аномально в’язких рідин в машинобудуванні ”
К її основними напрямкам можна віднести:
- створення високоефективних, екологічно чистих, енерго- та ресурсозберігаючих технологій і обладнання у машинобуду-ванні, хімічній, легкій, нафтопереробній промисловості, промисловості будівельних матеріалів,
- розробку об’єктно-орієнтованих систем конструкційно-технологічного моделювання та забезпечення якості й надійності прогресивної техніки.
До основних наукових проблем, які вирішуються при виконанні наукових досліджень за напрямком відносяться:
-реологія неньютонівських та реологічно-складних речовин, гідромеханіка обмежених потоків та процеси кавітації;
-ультразвукові кавітаційні технології та пристрої для розв’язання задач:
- отримання дрібнодисперсного аерозолю палива, лікарських розчинів, води,
-зміни фізико-хімічних властивостей рідин в нафтопереробній та нафтодобувній промисловості,
-очищення поверхнево-складних деталей;
-пристрої та системи гідроавтоматики в об’єктах вітроенергетики;
-структурно-модульне комп’ютерне моделювання та проектування гідравлічних приводів і систем з складним режимом експлуатації.
1260 З часу першої в історії людства наукової праці трактату Архімеда “О плавающих телах” вчення про гідравліку і гідравлічні машини та пристрої набуло важливого значення для життєдіяльності людини. З цією наукою та її численними додатками до практичних вимог людини пов`язані великі імена науковців як сучасності, так і ранніх періодів розвитку людства. Серед них Архімед, Ібн-Сина, ал-Біруні, Леонардо да Вінчі, І.Ньютон, Б.Паскаль, Л.Ейлер, Н.Є.Жуковський, С.Чаплигін, А.Крилов, А.Ляпунов, С.Корольов і багато, багато інших.
Тому не дивно, що з перших років утворення Київського політехнічного інституту в ньому почали викладати дисципліни з гідравлічним напрямом. Це викликано рядом обставин.
Проектування енергетичних установок та пристроїв або систем автоматичного регулювання неможливо без ґрунтовних знань в галузі механіки рідини та газу. Тому виникає необхідність викладати дисципліни подібного циклу майбутнім інженерам-механікам. В КПІ з`являються відповідні лабораторії (наприклад, гідротехніки, гідромашин і т.і.), які в подальшому перетворюються на кафедру.
З перших років існування КПІ до навчальних планів механічних спеціальностей було введено дисципліну “Гідравліка”, яку викладав перший завідувач кафедри професор С. П. Шенберг.
Він також керував курсовим проектуванням з гідравліки. В той же час за рекомендацією Н.Є. Жуковського на кафедру прикладної механіки був запрошений випускник Петербурзького університету Д. П. Рузський. В 1901 р. він захистив дисертацію на тему “Теорія гребних винтів” (це був перший захист у КПІ) і був удостоєний звання ад’юнкта. З 1898 р. до 1911 р. він читав лекції з теорії та конструкції гідравлічних двигунів, гідравліки, прикладної механіки, керував проектуванням гідравлічних двигунів і спеціальних насосних станцій, проводив практичні заняття з курсу турбін, організував гідрологічну лабораторію. В 1903 - 1906 р.р. при кафедрі прикладної механіки організовується лабораторія мастильних речовин. В 1908 р. при кафедрі водних шляхів в аудиторії 162 головного корпусу КПІ організовано кабінет гідравліки. На базі цього кабінету в 1922 р. засновано кафедру гідрології, якою завідував відомий вчений проф. Є. В. Опоков. Секцію гідротехніки очолював професор Ф. Ф. Іванов. Діяльність кафедри була тісно пов’язана з гідрологічною секцією комісії з вивчення природних багатств України при Всеук
раїнській Академії Наук. Пізніше на базі кафедри гідрології КПІ засновано науково-дослідний інститут водного господарства України, до відання якого передано проблеми, які належать до будівництва гребель, каналів, шлюзів, морських і річкових споруд, а також до меліорації земель.
Професор С. П. Шенберг згадує, що в 1911 р. пощастило добути деякі кошти і приміщення, в якому було встановлено одноступеневий відцентровий насос, виготовлений в майстернях інституту. Йдеться про перший крок до створення лабораторії гідравліки. Дещо пізніше в лабораторії гідравліки створено експериментальну установку гідравлічного тарану. В 1915 р. в лабораторії встановлюють гідравлічну турбіну потужністю 10 кВт. Для вимірювання потужності турбіни застосовано гальмівний динамометр. Перекачування води з колодязя в напірний резервуар здійснювалося за допомогою одноступеневого відцентрового насоса. Резервуар розміщувався на другому поверсі головного корпусу інституту.
Кафедра гідравліки була створена на механічному факультеті в 1930 р. першим завідувачем кафедри був обраний професор С. П. Шенберг, випускник механічного факультету КПІ 1903 р. Кафедра читала курси гідравліки, насосів і компресорів, вела курсове проектування для всіх спеціальностей КПІ, а також обслуговувала спеціалізацію “Газові турбіни”. В 1930 р. кафедрі було надано нове приміщення для кабінету з 2-х кімнат площею 50 кв.м.
Деякі курси лекцій слухали одночасно студенти двох і більше відділень. Наприклад, студенти механічного та інженерного відділення слухали разом лекції з гідравліки, гідравліки і гідравлічних двигунів, теоретичної механіки, прикладної механіки. Навчальні плани спеціальностей передбачали значну кількість годин для загально інженерних предметів. З усіх дисциплін поряд з лекційним багато часу відводилося практичним заняттям для того, щоб студенти одержували не лише достатню теоретичну підготовку, а й тверді та глибокі практичні знан
ня і вміння застосовувати їх на виробництві. На хімічному відділенні, наприклад, практичні заняття становили 57,5% усього навчального часу, тоді як у Петербурзькому технологічному інституті лише 39,4 %. Водночас така кількість годин була менша, ніж у західноєвропейських політехнікумах зокрема у відомому Цюріхському політехнікумі, де на практичні заняття відводилося 67,3 % усіх навчальних годин. Таке співвідношення лекційних і практичних занять забезпечувало підготовку висококваліфікованих фахівців.
З 1936 р. кафедрою завідує професор Г. І. Сухомел (в подальшому академік АН УРСР).
Кафедра успішно розвивається, для гідравлічної лабораторії відведено 2 нових приміщення площею 104 кв.м. та 124 кв.м. У 1936 р. склад кафедри гідравліки був таким: зав. кафедрою, доцент, старший викладач, 2 асистенти, 2 старших лаборанти, 2 старших препаратори. В лабораторії кафедри було обладнано три відділення: гідравлічне, насосне, вентиляторно-компресорне. Кафедра розробляє низку наукових завдань з гідравліки та гідромеханіки, пов’язаних з процесами в хімічній промисловості. Творча праця талановитих вчених, наявність необхідної матеріальної бази сприяли розвитку науки, дослідницької роботи, становленню наукових шкіл. З 1936 р. Г. І. Сухомел, розвиває новий науковий напрям, пов’язаний з фундаментальними дослідженнями руслових потоків та рухом суден в обмежених фарватерах. Серед вихованців цієї школи професори І. Л. Розовський, В. В. Смислов та ін.
З початком Великої вітчизняної війни кафедра гідравліки у складі інституту була евакуйована до Ташкенту. Діяльність співробітників кафедри в Ташкенті не припинялася і була спрямована на організацію виробництва нових видів оборонної продукції на базі нових технологій, в тому числі з використанням гідрофікованих верстатів та систем гідравлічного приводу.
Завідувачем кафедри гідравліки в Ташкенті працював доцент С. І. Циткін.
Після реевакуації із Ташкенту до Києва в 1944 р. колективу кафедри гідравліки належало виконати великий обсяг робіт по відбудові та обладнанню лабораторій, які були знищені під час окупації Києва німецькими загарбниками. (в приміщеннях лабораторій кафедри в головному корпусі під час окупації німцями були влаштовані конюшні). Але не дивлячись на труднощі, кафедра розпочинає роботу. Налагоджується учбовий процес. Проводяться всі види навчальних занять. Співробітники кафедри та студенти після занять працюють на об’єктах інституту і ка
федри, відбудовують лабораторії, виготовляють своїми силами лабораторні стенди.
Після війни кафедру гідравліки очолив доцент С.І. Циткін.
На кафедрі відроджується науково-дослідна робота. Продовжуються дослідження проточної частини турбін під керівництвом доц. В. П. Циткіна. В цей же період було виконано серію глибоких досліджень в галузі компресоробудування, проведених доцентом кафедри В. П. Кривошеїним.
В 1956 р. кафедру очолив проф. Мхітарян А.М. Прихід на кафедру професора Мхітаряна А.М. ознаменувався розвитком науково-дослідної роботи, розвиваються зв’язки та співробітництво з промисловими підприємствами. Він багато зробив для розвитку кафедральних лабораторій. Основним напрямом його наукової діяльності було управління суміжним шаром. Під його керівництвом в КПІ була створена перша велика аеродинамічна труба, що дозволило плідно співпрацювати з авіаційним заводом ім. Антонова та виконувати важливі госпдоговорні наукові роботи на замовлення промисловості. На кафедрі під керівництвом Мхітаряна А. М. створюється студентське конструкторське бюро, працює аспірантура. Мхітарян А. М. вважав, що науково-дослідна робота є важливим фактором підвищення якості підготовки висококваліфікованих кадрів. В 1958 р. він видає підручник для технічних вузів “Гідравліка та гідромеханіка”, який присвячує 60-річчю Київського політехнічного інституту.
В 1961 р. кафедру гідравліки КПІ очолює к.т.н., доцент Піщенко І. А., котрий до цього працював в інституті Гідромеханіки АН УРСР.
Предметом його наукових інтересів є реологічні особливості рідин та гідромеханіка багатофазних потоків. Під його керівництвом активізуються зв’язки з інститутами АН УРСР, науково-дослідними організаціями та промисловими підприємствами (інститут гідромеханіки АН УРСР, Московський інженерно-будівельний інститут, міністерство промисловості будівельних матеріалів, науково-технічне об’єднання ім. Фрунзе, м. Суми та ін.). На замовлення підприємств України виконуються важливі науково-дослідні госпдоговірні роботи, пов’язані з вирішенням проблем гідро- та пневмотранспорту матеріалів, добування та збагачення корисних копалин. (Південний гірничозбагачувальний комбінат, найбільший в Європі Просяновський комбінат збагачення каоліну і ін.). виконавцями цих робіт були Скочеляс Б. А., Яхно О. М., Овсянников А. І. Для читання лекцій на кафедру залучаються видатні вчені АН УРСР (проф. Розовський І.Л., проф. Силін М. С., Пивовар М. Г. та ін.). В 1967 році Піщенко І. А. захистив докторську дисертацію. Під його керівництвом на кафедрі були виконані й захищені кандидатські дисерта
ції Скочелясом Б. А. (1966 р.) та Яхно О.М. (1968 р.) в 1968 р. після смерті Піщенко І. А. кафедру очолює доц. Гузов М. З.
Під керівництвом доц. Гузова М. З. на кафедрі набули розвитку роботи по фільтрації води та загальній гідравліці.
В 1970-1971 р.р. кафедрою завідував доц. Скочеляс Б. А., фахівець з гідравліки багатофазних потоків, гідро- та пневмотранспорту матеріалів та загальної гідравліки. В цей час була проведена модернізація лабораторії гідравліки, створюється навчально-методична база з курсів, які читали викладачі кафедри студентам факультетів КПІ. Кафедра в той час обслуговувала 8 факультетів інституту. Доцент Скочеляс Б. А. працює в КПІ з 1958 року. Відмінник вищої школи СРСР, відмінник освіти України, заслужений викладач КПІ, протягом 16 років працював деканом по роботі з іноземцями КПІ. Був членом Фахової Ради ДАК при Міносвіти України. З 1975 по 1979 р.р. був відряджений МВССО СРСР до Алжиру, де працював завідувачем кафедри в Національному інституті легкої промисловості м. Бумердес.
1972-1973р. завідувачем кафедри працював проф. Кичигін А. П. Цей період характеризувався розвитком напрямку, пов’язаного з проектуванням та впровадження гірничих машин.
З 1973-1974 р.р. завідувачем кафедри працював професор М. Т. Романенко, запрошений до КПІ з МВТУ ім. Баумана (Москва).
На початку 70-х років стала відчутною нестача кваліфікованих інженерних кадрів у галузі гідроприводів, гідромашин, гідро-пневмоавтоматики та систем керування. Для підготовки інженерів-механіків з даного фаху в Київському політехнічному інституті в 1965 році на механіко-машинобудівному факультеті було створено кафедру “Гідропневмоавтоматика та гідроприводи”.
Першим завідувачем було призначено О. Ф. Домрачева, який створив і впродовж багатьох років успішно розвивав науковий напрям у галузі машинобудівного автоматизованого гідроприводу, зокрема з розробки систем керування та позиційних слідкуючих гідроприводів. Основну частину її співробітників було переведено з кафедри “Металорізальні верстати” механіко-машинобудівного факультету: О. Ф. Домрачев, Ю. В. Єлісеєв, В. О. Федорець, М. Н. Педченко, Г. К. Погорський, Н. М. Дяченко, В. В. Овчарук. З Ленінградського механічного інституту на кафедру пе
рейшов працювати доц. К. Л. Навроцький (тепер професор МАДІ, доктор технічних наук). З кафедри технології машинобудування на нову кафедру перевівся доц., к.т.н. В. С. Лисенко. На кафедрі тривалий час працювали доц. В. І. Копилов і доц. М .М. Яковлєв. Протягом порівняно короткого терміну було розроблено навчальні плани і програми, створено нові лабораторії, поставлено навчальний процес і розпочато підготовку фахівців.
Методичну допомогу, а також допомогу щодо організації науково-дослідної роботи нової кафедри надавали відомі вчені в галузі гідроприводу та гідромашин: професори МВТУ ім. Баумана С. С. Руднєв, Д. А. Бутаєв, Д. Н. Попов, В. Н. Прокоф’єв, професор КІІЦА Т. М. Башта, професор НІАТ В. Л. Лещенко, професор Станкіна О. Н. Трифонов, професор МАДІ Т. А. Сиріцин, с.н.с. інституту машинознавства АН СРСР д.т.н. Є. В. Герц, наукові співробітники ЕНДМВ професор В. Л .Коробочкін, с.н.с. В. І. Щербаков і О.В.Ложкін.
На кафедрі в цей час проходять стажування викладачі ВУЗів Німеччини, Болгарії, Чехословаччини та ін. зарубіжних країн, а також з політехнічних інститутів Ленінграда, Мінська, Харкова, Уфи, Риги. В цей період кафедра провадить велику роботу з автоматизації машинобудівних об’єктів засобами гідропневмоавтоматики та гідроприводу.
Проблему вирішували в двох напрямках: розробка та дослідження гідроприводів для цифрових систем керування (О. Ф. Домрачев, Г. М. Нестерчук, Ю. В. Єлісеєв, В. А. Байкалов, В. К. Буслов, В. Б. Буяльський, О. Ф. Луговський, А. В. Узунов, Т. Г. Таурит); розробка та дослідження гідравлічних циклових систем керування (А. Ф. Федорець, М. Н. Педченко, Г. Ф. Радченко, Б. М. Жолудь, В. Н. Павлюк, М. А. Новік та інші). Дослідження проводились на замовлення та впровадження Київського заводу “Буддормаш”, “Червоний екскаватор”, виробничого об’єднання ім. С. П. Корольова, механічного заводу ім. Петровського. Було розроблено методи числового розрахунку на ЕОМ гідравлічних засобів автоматизації. Конструкції гідравлічних механізмів виконано на рівні винаходів і захищено більш як сто п’ятдесятьма авторськими свідоцтвами. Розроблено і впроваджено низку пневмогідравлічних генераторів імпульсів із широтною модуляцією сигналу (завод хімічного машинобудування “Прогрес” та верстатобудівний завод “Комсомолець”, м. Бердичів.
В 1975 р. відбулось об’єднання кафедри “Гідропневмоавтоматики та гідроприводу” з кафедрою “Гідравліки, компресорів і насосів”. Об’єднану кафедру, яка отримала назву “Гідропневмоавтоматики і гідравліки”, очолив професор М. Т. Романенко. Відзнакою об’єднання стало взаємне збагачення “гідравлічного та автоматичного” напрямків навчальної та наукової діяльності. Свідченням цього стало систематичне залучення студентів до науково-дослідних робіт, пожвавлення наукової роботи викладачів та поповнення рядів наукових співробітників з числа аспірантів - вихованців кафедри. В ці роки було досягнуто високого рівня підготовки інженерів, на кожні дві групи випускників кафедри припадало близько 10 відмінників, котрі отримували дипломи з відзнакою.
На той час на кафедрі гідравліки найважливішими були дослідження реологічних властивостей спеціальних рідин, виконувані О. М. Яхно, а також дослідження з гідромеханіки технологічних процесів у хімічній промисловості, що проводилися під керівництвом доцентів: В. З. Аверіна, М. З. Гузова, Б. А. Скочеляса, наукові дослідження і розробка виконавчих пристроїв трубопровідної арматури під керівництвом М. Т. Романенко за участю В. В. Чкалова, В. А. Сняткова, В. Ю. Мельника, А.Ф. Сухоносова, О. П. Губарєва, Ю. О. Пижикова та ін.
В 1979 р. завідувачем кафедри було обрано Яхно О. М., котрий в 1986 році, працюючи на кафедрі, захистив докторську дисертацію.
Проф. Яхно О. М. - працює в КПІ з 1965 р. автор більш як 300 наукових праць, в тому числі 14 монографій. Директор інституту прикладних проблем гідроаеромеханіки та теплообміну при НТУУ “КПІ”. Має відзнаки “Заслужений діяч науки і техніки”, “Відмінник вищої школи СРСР” та “Відмінник освіти України”,"Академік Вищої школи", Член експертної Ради ВАК України, член фахової ради ВАК України та методичної ради при Міносвіті по гідравліці. З 1975 р. по 1976 працював завідувачем кафедри в м. Габрово (Болгарія).
Яхно О. М. продовжує розвивати науковий напрям, започаткований Піщенко І. А. - дослідження гідродинаміки реологічно складних речовин. Крім цього, на кафедрі проводяться роботи з удосконалення машинобудівного гідроприводу та дослідження гідромеханічних процесів в галузі хімічного машинобудування, хімічній та інших галузях промисловості.
В цей час на кафедрі формуються наукові групи, які працюють в наступних напрямах:
- розробка теоретичних основ гідродинамічних і теплообмінних процесів у реологічно складних рідинах промислових систем (проф. О. М. Яхно, ст. викл. В. С. Кривошеєв, к.т.н.С. В. Носко, с.н.с. Г. І. Тимченко);
- розробка методів удосконалення машинобудівного гідроприводу і засобів гідроавтоматики ( доц. В. С. Лисенко, доц. В. К. Буслов, к.т.н. Т. Г. Таурит) по цій тематиці доц. В. В. Чкалов захистив докторську дисертацію;
- створення методів автоматизованого схемотехнічного проектування в машинобудуванні (проф. В. В. Чкалов, с.н.с. А. Ф. Сухоносов, О. А. Коваленко);
- удосконалення методів математичного моделювання гідромеханічних процесів в системах (проф. М. І. Єфремов, доц. В. М. Турик);
- створення методів розрахунку та проектування спеціальних гідравлічних систем та пристроїв (доц. В. З. Аверін, доц. О. Ф. Луговський, доц. Б. А. Скочеляс, к.т.н. О. П. Губарєв та ін.);
- розробка питань теорії витікання емульсії та суспензії в обмежених об’ємах (доц.В. А. Ковальов, С. А. Бібіков, Н. П. Пильник, Т. Г. Проценко).
Доцентами В.К. Бусловим та Д. Д. Рябініним виконувались актуальні для промисловості теоретичні та експериментальні дослідження динамічних процесів в елементах гідроприводів та гідропередач. Оригінальні результати було одержано при дослідженні та розробці п’єзогідравлічних приводів О. Ф. Луговським та О. В. Узуновим. Нові науково-технічні розробки, що стосуються дослідження гідроізоляційних покриттів проводів і гідро-ударних пристроїв було передано на машинобудівні підприємства доц. В. С. Кривошеєвим і ст. викладачем П. П. Ящуко
м; результати наукових досліджень регулюючих пристроїв спеціальних систем впроваджуються в промисловості
науковими співробітниками кафедри А.П. Губарєвим і Ю.О. Пижиковим.
Тривалий час заступником зав. кафедри з НДР працювали В. С. Кривошеєв та с.н.с. Р. Д. Цирендоржиєв. В цей час активізується студентська науково-дослідна робота на кафедрі. Регулярно проводяться студентські наукові конференції. Це сприяє підвищенню якості підготовки спеціалістів.
Фахівці, підготовлені кафедрою, працюють на підприємствах найрізноманітніших галузей промисловості у конструкторських бюро, заводських лабораторіях, проектно-технологічних і науково-дослідних закладах, а також безпосередньо у виробничих службах.
Багато випускників кафедри стали керівниками у різних галузях промисловості: О. А. Бідний, В. А. Байкалов, С. М. Богданов, В. А. Коваль, В. І. Науменко, О. М. Жилін, В. І. Цирфа, І. О. Харченко, В. В. Кавецький та ін. Серед випускників кафедри є доктори й кандидати наук, серед них В. Б. Струтинський, Ю. Б. Беляєв, К. О. Гогаєв, С. В. Гришаков, Г. Г. Грабовський, В. А. Коваль, О. Ф. Луговський, М. А. Новік, Г.Ф.Радченко, Л. Ю. Ніколаєнко, Р. І. Солонін, О. П. Губарев, І. О. Фоменко, В. К. Буслов, В. О. Дунюшкін, О. Т. Башта, О. В. Узунов, В. А. Ковальов, А. В. Злобін, В. М. Павлюк,
А. Л. Каплинський, Ю. А. Мусієнко, О. С. Самохвалов, С. В. Носко, В. В. Скурський, І. І. Сєрих та ін.
У 80-х роках навчальний процес на кафедрі ведуть 16 штатних викладачів. До навчального процесу залучаються також провідні фахівці промисловості. Значна робота проводиться по забезпеченню навчального процесу навчально-методичною літературою. В 1985 році кафедра отримала нові приміщення в корпусі № 7. На цих площах під керівництвом доцента Б. А. Скочеляса була створена нова лабораторія гідравліки, яка оснащується новими лабораторними стендами, частину з яких кафедра закуповує, а частина виготовляється власними силами з широким залуч
енням студентів.
Крім того, в 1990-1991 р.р. на кафедрі було змонтовано дві гідродинамічні труби для вивчення аеродинамічних процесів та створено лабораторію САПР.
Значні зміни відбулись на кафедрі після 1990 року. На кафедрі були відкриті нові спеціалізації: електропневмоавтоматика, технічна гідромеханіка, трансмісійні передачі. З цією метою розширена і лабораторна база кафедри, створені нові лабораторії: аеродинаміки, з двома аеродинамічними трубами; кавітаційних досліджень та реології на базі науково-дослідної лабораторії автоматичних методів проектування; САПР з сучасною комп’ютерною технікою; мікропроцесорної техніки та ін.
З’явився перший досвід кафедри у підготовці магістрів. Під керівництвом О.М. Яхно та Д.Д. Рябініна п’ятеро перших магіст-рів 10 липня 1999 р. захистили магістерські роботи (Галаша Ю. С., Романюк О. В., Маришев І. С., Борсук О. В., Мельник О. Г.).
Серед досягнень кафедри у розвитку наукової діяльності слід відзначити створення в технічному університеті (КПІ) в 1994 р. науково-дослідного інституту прикладних проблем гідроаеродинаміки та теплообміну (директор О. М. Яхно). Наукова тематика НДІ ПП ГАТ пов’язана з вирішенням проблем тепломасообміну на АЕС, дослідженням реологічних властивостей робочих рідин гідроприводів літаків (АНТК ім. О. К. Антонова), розробка гідравлічних систем керування вітроагрегатами, процесами переміщування не змішувальних рідин за допомогою кавітаційних технологій і т. ін.
Наукові дослідження та розробки засобів “САПР в машинобудуванні” пов’язані з автоматизацією проектування та дослідження складних динамічних систем, які вміщують елементи різної фізичної природи: електронні системи управління, електро-гідравлічні, пневматичні, електричні виконавчі двигуни, механічні передачі і трансмісії, електромагнітні перетворювачі та ін. За час роботи у цьому напрямку під керівництвом професора В. В. Чкалова створено ряд програмних продуктів (СПАРС, ПРАМ, ПРАНС, АLLTED), які впроваджено на більш як 40 підприємств
ах та організаціях бувшого СРСР (найбільш важливі із них: АНТК “Антонов”, АТ “АТЕК”, ОКБ “Буддормаш” - Київ, НДІ Гідро привод, ВПО “ФЕД” - Харків, ВПО “Ротор” - Черкаси, ВО “Уралмаш” - Катеринбург, ЧТЗ - Челябінськ, ОКБ “Нафтомаш” - Баку, ВПО “Дальрибсистемотехніка” -Владивосток та ін.), та в далекому зарубіжжі (США, Болгарія, Корея, Китай та ін.).
Найбільш розвинутий програмний комплекс ALLTED отримав торгову марку в США.
Науковий напрям, який пов’язано з прикладними проблемами фізико-хімічної гідромеханіки неньютонівських рідин, очолює проф.. О. М. Яхно. До цього напрямку належать реологічні дослідження розплавів та розчинів полімерів, нафти і продуктів її переробки, розробка математичних моделей, що визначають гідродинамічну поведінку рідин у різноманітних технологічних процесах. Розроблені кавітаційні змішувачі для безперервного змішування в трубопроводах та дискретного - в резервуарах, а також конструкції пристроїв для виробництва кінофотом
атеріалів. Ряд розробок демонструвався на республіканських виставках.
За матеріалами досліджень видано шість монографій, більш як 200 наукових статей, отримано 50 свідоцтв про винаходи. Результати досліджень використано авторами у 12 кандидатських та двох докторських дисертаціях. Продовжуються роботи по вдосконаленню засобів та систем гідроприводу та гідроавтоматики які виконувались протягом багатьох років під керівництвом Домрачева О. Ф. в них приймали та приймають участь В. С. Лисенко, В. К. Буслов, Ю. В. Єлісеєв, М. Н. Педченко, В. А. Байкалов, О. Ф. Луговський, О. В. Узунов, Т. Г. Таурит та інші. Замовниками робіт були Волзький автомобілебудівний завод (м. Тольятті), Київський завод будівельно-шляхових машин, приладобудівний завод ім. Петровського, ім. С.П. Корольова та інші.
Проф. Луговський О. Ф. очолює напрямок робіт по розширенню елементної бази засобів гідроавтоматики. Під його науковим керівництвом створюються нові високоточні позиційні приводи, швидкісні клапани та інші пристрої, що використовують п’єзоелектричні перетворювачі. Він очолює науковий напрямок, пов’язаний з вивченням властивостей ультразвукового диспергування рідини в тонкому шарі та в фонтані. Проведені дослідження дали змогу розробити ряд ультразвукових диспергаторів для отримання аерозольних факелів із заданими характеристиками.
Напрямок дослідження імітаційного моделювання та розробки дискретно логічних систем до об’єктів та задач гідропневмоавтоматики припадає на наукові інтереси О. П. Губарєва і О. В. Узунова. Розробка бази даних до імітаційних моделей виконана у співпраці з Аверіним В.З., Пижиковим Ю. О, Аверіною Т. В. та Платоновим О. Д.
Доцент Турик В. М. зосередив свої дослідження на вивченні когерентних структур в турбулентності обмежених потоків в вихрових апаратах. Ці напрямки наукової діяльності отримують багатостороннє висвітлення на щорічних наукових конференціях, у яких беруть участь провідні фахівці країн СНД, України та вихованці кафедри з близького та далекого зарубіжжя.
Значна робота виконується в галузі видавничої діяльності. В останні роки фахівцями кафедри, а також у співпраці з іншими кафедрами та інститутами підготовлено і видано ряд монографій, учбово-методичних та навчальних посібників з грифом Міносвіти України та інших наукових та навчальних видань. Всього видано 16 монографій, учбових посібників та інших наукових і навчальних видань та більш як 30 методичних вказівок до лабораторних та практичних занять і до курсових робіт і проектів.
В 1999 році при кафедрі був створений навчальний центр “КПІ-ФЕСТО” разом з провідною австро-німецькою фірмою “ФЕСТО-ДІДАКТІК”. Науковим керівником центру призначено професора Яхно О. М.
Завдяки цьому на кафедрі з явились нові спеціалізації, такі як мехатроніка, яка є одним з прогресивних напрямків прикладної гідромеханіки і автоматики.
В 2003 році відкрито філіал кафедри в представництві фірми Rexroth (Baseh Group), що значно збагатило можливості навчання студентів з напряму гідроавтоматика.
Співпраця з іншими підрозділами інституту охоплює не тільки напрямки наукових досліджень та видавничої діяльності, але й таку нову справу, як сертифікаційні випробування та дослідження. У складі незалежної сертифікаційної лабораторії, яку створено на механіко-машинобудівному факультеті, плідно працює група гідравлічних та пневматичних випробувань.
Кафедра також підтримує зв’язки з учбовими закладами багатьох зарубіжних країн. Викладачі кафедри працювали й проходили стажування в зарубіжних університетах. Проф. Яхно О. М. в 1975-1976 р. працював завідувачем кафедри в інституті м. Габрово (Болгарія), підтримував наукові зв’язки з ВУЗами Китаю, Польщі, Болгарії. доц. Буслов В. К. в 1987-90 р.р. працював викладачем в Національному інституті нафти й газу м. Бумердес, Алжир; доц. Гузов М. З. - викладав гідравліку в університеті в Індії; доц. Домрачев О.Ф. - працював викладачем на Кубі; доц. Педченко М. Њݮ - в 1979-83 р.р. працював викладачем в Національному інституті легкої промисловості Алжиру м. Бумердес; доц. Скочеляс Б. А. - в 1975-1979 р.р. працював завідувачем кафедри в Національному інституті легкої промисловості Алжиру м. Бумердес; проходив стажування в Харбінському політехнічному інституті - Китай, підтримував зв’язки з ВУЗами Польщі, Болгарії; проф. Чкалов В. В. - проходив стажування в Англії, працював і продовжує працювати в США.
Кафедра приймає участь в підготовці спеціалістів з числа іноземних громадян для зарубіжних країн. На кафедрі навчаються студенти як з країн близького так і дальнього зарубіжжя. В аспірантурі КПІ на кафедрі навчалися й успішно захистили дисертації (керівник Яхно О. М.): громадяни Чехословаччини, Сірії та Іраку. Крім того, на кафедрі проходили стажування громадяни Польщі (2), Китаю (4) та Болгарії (3) (науковий керівник - проф. Яхно О. М.).
За ініціативою кафедри рішенням ВАК України в КПІ створено спеціалізовану Вчену Раду по захисту докторських і кандидатських дисертацій зі спеціальності механіка рідини газу і плазми. Це стимулює роботу співробітників кафедри, захистили докторські дисертації Луговський О.Ф. та Губарев О.П., з’являються докторанти (Турик В. М., Узунов О. В, Ковальов В. А.) та аспіранти. Кафедра своїми силами забезпечує кадровий склад викладачів. На кафедрі захистили дисертації і працюють: Яхно О. М. - д.т.н., професор, Скочеляс Б. А. - к.т.н., доцент, Буслов В.
К. - к.т.н., доцент, Луговський О. Ф - д.т.н., професор, Ковальов В. А. - к.т.н., доцент, Коваль О. Д - к.т.н., доцент, Носко С. В. - к.т.н., доцент, Кривошеєв В. С. - к.т.н., Губарєв О. П. - д.т.н., професор, Узунов О. В. - к.т.н., доцент, Таурит Т. Г. - к.т.н., с.н.с. А всього за останні 40 років на кафедрі підготовлено і захищено 8 докторських та 18 кандидатських дисертацій.
Професор Яхно О. М. підготував п’ять докторів наук і 16 кандидатів наук.
Кафедра підтримує творчі зв’язки з університетами України: Черкас, Сум, Харкова, Львова, Алчевська, Дніпропетровська. В результаті плідної роботи в галузі навчальної та наукової діяльності кафедра зайняла провідне місце серед профілюючих кафедр України і стала головною в державі по підготовці спеціалістів в даній галузі.
Останнім часом вперше на Україні кафедра в співдружності з Австро-Німецькою фірмою ФЕСТО почала готувати фахівців за спеціальністю механотроніка, яка є синтезом спеціальностей обчислювальної техніки, електроніки та пневматики.
На цей час на кафедрі процюють : професора - 3, доцентів - 14, навчально-допоміжний персонал - 11, науково-дослідний сектор - 5.
Студенти кафедри мають можливість отримати три рівня освіти - БАКЛАВР 6.0902.09,
СПЕЦІАЛІСТ 7.0902.09 І МАГІСТР 8.0902.09
за наступними напрямками
Гуманітарно-соціально-економічна підготовка 1512 годин
(6.0902.09), 243 годин (8.0902.09)
Природничо - наукова підготовка 3294 годин (6.0902.09),
297годин (8.0902.09)
Профес. - практична підготовка 2376 годин (6.0902.09), 2754 годин (7.0902.09), 2916 годин (8.0902.09)
Дисципліни вільного вибору студентів756 годин (6.0902.09), 324 годин (7.0902.09), 270 годин (8.0902.09)
Всього: 7938 годин (6.0902.09), 3078 годин (7.0902.09),
3780 годин (8.0902.09)
Спеціалісти та магістри мають змогу продовжити навчання в аспірантурі та докторантурі з отриманням вченого ступеня кандидат та доктор технічних наук.
Для підтримки та забезпечення навчального процесу кафедра прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки має 11 спеціалізованих лабораторій. Лабораторії
1. Лабораторія гідравліки 1 (1-04)
Призначення: Забезпечення можливостей постановки та проведення експериментів для вивчення: - властивостей робочих рідин у взаємодії з конструктивними елементами обладнання; елементів гідросистем; контролюючої апаратури.
Кількість робочих місць - 25
Оснащення : 9 навчальних стендів, які дозволяють перевіряти манометри, тарирувати витратні пристрої, визначати тертя води, що рухається у трубі, місцевий опір, режими руху рідини, течії крізь опори та насадки, проводити випробування насосів різних типів та інших елементів гідросистем.
2. Лабораторія гідравліки 2 (7-626)
Призначення: Забезпечення можливостей постановки та проведення експериментів для вивчення: - властивостей робочих рідин у взаємодії з конструктивними елементами обладнання; елементів гідросистем; контролюючої апаратури.
Кількість робочих місць - 25
Оснащення : 8 навчальних стендів, які дозволяють вивчати закони гідростатики, гідравлічний удар, параметри робочої рідини, режими течій, та характеристики вихрових насосів.
3. Лабораторія гідромашин (1-06_1)
Призначення: Забезпечення можливостей постановки та проведення експериментів для встановлення робочих характеристик різних типів насосів, виконуючих, регулюючих пристроїв.
Кількість робочих місць - 25
Оснащення : 8 навчальних стендів, що дозволяють досліджувати робочі характеристики відцентрового насосу, вивчати послідовну та паралельну роботу насосів, визначати характеристики шестерневого насосу, випробувати об’ємну гідро передачу, гідравлічні циліндри, та випробувати насоси, що регулюються, встановлювати характеристики регулюючих і керуючих пристроїв, та визначати моментних характеристик гідромотора.
Стенд для випрбувань послідовної та паралельної роботи насосів
4. Лабораторія гідро та пнемо приводу (1-06_2)
Призначення: Забезпечення можливостей проведення випробувань та досліджень пневматичних та гідравлічних систем для встановлення їх динамічних характеристик.
Кількість робочих місць - 25
Оснащення : 7 навчальних стендів, що дозволяють проводити випробування систем гідро автоматики, гідравлічний копіювальний привод, досліджувати динамічні характеристики гідравлічного бестера літака, динамічні характеристики пневматичного приводу, створювати пневматичну дискретну САУ, проводити випробування пневматичного роботу
Фото: Встановлення характеристик гідроприводу
Фото: Дослідження характеристик пневматичнго приводу
5. Лабораторія аеромеханіки (1-06_3)
Призначення: Забезпечення можливостей вивчення основних законів та проведення експериментів по встановленню аеродинамічних характеристик різноманітних обєктів.
Кількість робочих місць -5
Оснащення : 3 навчальні стенди , які дозволяють визначати закон Бернуллі, проводити аеродинамічні випробування для об’єктів невеликих ( мала аеродинамічна труба), та значних розмірів (велика аеродинамічна труба).
Повітронагнітач аеродинамічної труби
6. Лабораторія гідроприводу (1-06_4 RexRoth)
Призначення: Забезпечення можливостей для складання, перевірки роботоспроможності, налагодження, випробувань та встановлення характеристик гідравлічних систем.
Кількість робочих місць - 12
Оснащення : Навчальний комплексний стенд для проведення іспитів гідро обладнання та приводів
Виконання лабораторної роботи з іспитів гідроприводу
7. Лабораторія пневмоавтоматики та компресорних машин 1 (1-05)
Призначення: Забезпечення можливостей вивчення конструкцій, постановки та проведення експериментів з пневматичним обладнанням та встановлення їх робочих характеристик.
Кількість робочих місць - 25
Оснащення : 6 навчальних стендів, що дозволяють проводити випробування елементів пневмоавтоматики УСЕППА, струменевих та мембранних елементів, поршневого компресору, відцентрового та осьового вентиляторів, визначати закони адіабатичного стікання газу.
8. Спеціалізована лабораторія пневмоавтоматики 2 ( 1-300_1)
Призначення: Забезпечення можливостей складання, перевірки робото спроможності, налагодження пневматичних та електропневматичних систем автоматики.
Кількість робочих місць - 45
Оснащення : 12 навчальних стендів (блакитна лінія) для виконання лабораторних робіт з пневмоавтоматики та електропневмоавтоматики, та
2 навчальні стенди (срібна лінія) для виконання лабораторних робіт з пневмоавтоматики та електропневмоавтоматики.
Фото: Лекція з теорії автоматичного керування.
9. Лабораторія гідроприводу 2 (1-300_2 )
Призначення: Забезпечення можливостей складання, перевірки робото спроможності, налагодження гідравлічних та електрогідравлічних приводів та систем автоматики.
Кількість робочих місць - 25
Оснащення : Два навчальних стенди для виконання лабораторних робіт з гідроприводу, гідро автоматики, та електрогідроавтоматики
Фото: Випробування гідравлічного приводу
10. Лабораторія Механотроніки (1_126)
Призначення: Забезпечення можливостей складання, налагодження фрагментів автоматичних ліній з модулів промислових станцій, розробки та відпрацювання програмного забезпечення для їх керування
Кількість робочих місць - 25
Оснащення : Комплекс модульних промислових станцій з керуванням від контролерів, комп’ютерна мережа та програмне забезпечення.
Фото: Заняття з основ механотроніки
11. Лабораторія проектування та керування елементів та систем механотроніки (1-120а)
Призначення: Забезпечення можливостей розробки програмного забезпечення, моделювання та проектування пристроїв та систем гідро пневмоавтоматики та механотроніки, програмування контролерів та відпрацювання їх дії окремих приводів та їх комплексів.
Кількість робочих місць - 25
Оснащення : Компьютери, програмне забезпечення, та комплексні стенди електропневмоприводу та модульних промислових станцій.
126 Кафедра підтримує зв’язки з учбовими закладами багатьох зарубіжних країн. Викладачі кафедри працювали й проходили стажування в зарубіжних університетах. Проф. Яхно О. М. в 1975-1976 р. працював завідувачем кафедри в інституті м. Габрово (Болгарія), підтримував наукові зв’язки з ВУЗами Китаю, Польщі, Болгарії. доц. Буслов В. К. в 1987-90 р.р. працював викладачем в Національному інституті нафти й газу м. Бумердес, Алжир; доц. Гузов М. З. - викладав гідравліку в університеті в Індії; доц. Домрачев О.Ф. - працював викладачем на Кубі; доц. Педченко М. Н. - в 1979-83 р.р. працював викладачем в Національному інституті легкої промисловості Алжиру м. Бумердес; доц. Скочеляс Б. А. - в 1975-1979 р.р. працював завідувачем кафедри в Національному інституті легкої промисловості Алжиру м. Бумердес; проходив стажування в Харбінському політехнічному інституті - Китай, підтримував зв’язки з ВУЗами Польщі, Болгарії; проф. Чкалов В. В. - проходив стажування в Англії, працював і продовжує працювати в США.
Кафедра приймає участь в підготовці спеціалістів з числа іноземних громадян для зарубіжних країн. На кафедрі навчаються студенти як з країн близького так і дальнього зарубіжжя. В аспірантурі КПІ на кафедрі навчалися й успішно захистили дисертації (керівник Яхно О. М.): громадяни Чехословаччини, Сірії та Іраку. Крім того, на кафедрі проходили стажування громадяни Польщі (2), Китаю (4) та Болгарії (3) (науковий керівник - проф. Яхно О. М.).
В 1999 році при кафедрі був створений навчальний центр “КПІ-ФЕСТО” разом з провідною австро-німецькою фірмою “ФЕСТО-ДІДАКТІК”. Науковим керівником центру призначено професора Яхно О. М.
Завдяки цьому на кафедрі з явилась нова спеціалізація - мехатроніка, яка є одним з прогресивних напрямків прикладної гідромеханіки і автоматики.
В 2003 році відкрито філіал кафедри в представництві фірми Rexroth (Baseh Group), що значно збагатило можливості навчання студентів з напряму гідроавтоматика, найкращі студенти кафедри проходять стажування у Німеченні.
Logotype1260.jpg112602005/2006зимової012602006/2007зимової00МА-62Синолиций Р.А., Цибрій Ю.О., Ніколаєнко Д.Г.,
Костиря Д.Г.88810МА-51Белявцева А.А., Шпотя А.С.94420МА-42Беспалов А.А.,
Кузьменко О.С.,
Ляшок А.В.,
Кириленко А.М.,
Недомовний А.Ю., Щербо В.Є.1003530МА-32Козак В.В., Галецький О.С., Ліберацький І.С.911840МА-21Гришко І.А.,
Пінчук В.В.,
Сірий А.М., Струтинський С.В.,
Шульга В.В.,
Богданова Ж.С., Мілюков Д.Є.,
Поливач О.А.,
Ящук А.В., Гафінець А.П.10059231260БірюкСвітланаОпонасіївна1151260БусловВолодимирКузьмич1 Викладає курси:
Основи теорії об'ємного гідроприводу
Основи теорії пневмоприводу
Проектування об`ємних гідроприводів
Проектування об'ємних пневмоприводів
У 1981 році захистив кандидатську дисертацію на тему „Розробка та дослідження швидкодіючих гідравлічних приводів” по спеціальності - Системи приводів.
Область застосування наукових інтересів - машинобудування та автоматизація виробничих процесів.
Розробив та читає 4 лекційні курси з гідроприводу і пневмоприводу, по цим курсам підготовлено 8 методичних вказівок, 3 конспекти лекцій.
Науковий напрямок діяльності: використання поновлюваних джерел енергії (вітроенергетики) має 15 свідоцтв на винаходи, опубліковано більше 40 наукових статей.
Закінчив механіко - машинобудівний факультет КПІ у 1971р.
Весь час працює на кафедрі ПГМ:
1972 - 75 рік аспірант, з 1975р асистент, старший викладач.
Захистив кандидатську дисертацію був обраний на посаду доцента кафедри.
1982-85р. і 1996-97р займав посаду заступника декана спочатку з навчально - виховної роботи, а потім по роботі з іноземними студентами.
З 1987 року до 1990р. працював за кордоном на викладацькій роботі у м. Бумердес АНДР.
Нагороджений почесною грамотою міністра вищої освіти України за бездоганну багаторічну працю.
Кандидат технічних наук21260Аверін ВолодимирЗахарович1Викладає курс Гідравліка.
У 1964 році захистив дисертацію на тему „Защита пологих песчаных откосов от размыва вдольбереговыми течениями” по спеціальності - Гідравліка, компресори і насоси.
Область застосування наукових інтересів - Прикладна гідромеханіка.
Розробляє учбові курсі та плані по дисциплінам „Гідравліка і гідравлічні машини”, „Гідроаеромеханіка”, „Гідравліка та гідропневмосистеми”.
Займається роботою за бюджетною тематикою „Розробка та дослідження нових технологій на базі кавітаційно - хвильових процесів в рідині”.
Кандидат технічних наук211260ДяченкоНаталіяМиколаївна1Має багаторічний досвід роботи на кафедрі по систематизації та технічному оформленню учбово-методичної документації. Займається плановими та поточними справами кафедри по складанню учбового розкладу, організації зв`язків кафедри з технічними службами Університету. Приймає активну участь в проведенні наукових конференцій та семінарів, ініціаторами яких є кафедра.41260КовальовВасильАнатолійович1Викладає курси:
Гідропневмопривод,
Інформатика,
Мікропроцесорна техніка,
Гідравліка.
У 1986 році захистив дисертацію на тему „Особенности инерционных течений несжимаемой жидкости в сферическом сосуде” по спеціальності 01.02.05 - Механіка, рідини і газу.
Область застосування наукових інтересів ракетна і космічна техніка, авіація, хімічна та автомобільна промисловості.
Займається розробкою навчальних та робочих навчальних планів по спеціальності 7.090209 „Гідравлічні та пневматичні машини”.
Кандидат технічних наук61260КривошеєвВячеславСеменович1Викладає курс Компресорні машини.
У 1992 році захистив дисертацію на тему „Гидромеханические процессы в формующем инструменте при переработке полимеров” по спеціальності 05.17.08 - Процеси та апарати хімічної технології.
Область застосування наукових інтересів - промисловість виготовлення кабелів і проводів, переробка полімерів.
Займається розробкою навчальних та робочих навчальних планів по спеціальності 7.090209 Гідравлічні і пневматичні машини.
Кандидат технічних наук171260ЛевченкоОлегВасильович1Аспірант кафедри з 2005 року.
71260ЛисенкоВолодимирСергійович1Викладає курс Об’ємні гідромашини та гідропередачі.
У 1968 році захистив дисертацію на тему „Дослідження замкнених систем для обробки та випробування гідравлічних машин та механічних передач”.
Область застосування наукових інтересів - гідропривод будівельно - дорожніх та комунальних машин.
Займається удосконаленням курсів „Теорія автоматичного керування та динаміка ГПС”, „Об`ємні гідромашини та гідропередачі”.
Кандидат технічних наук51260КовальОлексійДмитрович1Викладає курс Гідравліка та гідравлічні машини.
У 2001 році захистив дисертацію на тему „Вплив кавітації на реологічні і гідравлічні характеристики стисливих неньютоновських рідин” по спеціальності 05.23.16. Гідравлічна і інженерна гідрологія. Свої наукові інтереси застосовує на підприємствах нафтопереробної промисловості.
Кандидат технічних наук81260Луговський ОлександрФедорович1Викладає курси
Гідроавтоматика та керування,
Основи теорії гідроавтоматики.
У 1982 році захистив кандидатську дисертацію на тему „Разработка и исследование быстродействующего электрогидравлического привода с двухкаскадным гидроусилителем” по спеціальності 05.02.03. - Системи приводів.
У 2005 році захистив докторську дисертацію на тему „Підвищення ефективності апаратних засобів для реалізації ультразвукових кавітаційних технологій” по спеціальності 05.05.13 - Машини та апарати хімічних виробництв.
Область застосування наукових інтересів - ультразвукові кавітаційні технології та ультразвукова обробка поверхонь.Доктор технічних наук91260НоскоСергійВікторович1Викладає курси:
Основи теорії пневмоавтоматики та електропневмоавтоматики,
Реологія,
Пневмоавтоматика,
Основи теорії об`ємного пневмоприводу.
У 1984 захистив кандидатську дисертацію на тему „Влияние местных сопротивлений на дестабилизацию потока в гидравлических системах”.
Область застосування наукових інтересів - Інженерна гідравліка; пневмопривод та електропневмоавтоматика.
Розробка нових учбових курсів та планів по дисципліні „Основи теорії пневмоавтоматики та електропневмоавтоматики”
Кандидат технічних наук191260ПижиковЮрійОлексійович1Науковий співробітник181260ПильникНадіяПетрівна1241260ПожарницькаЛюдмилаМіновна1251260ПроценкоТамараГеннадіївна1За цей час в учбовому процесі приймала участь у створенні та впровадженні комп`ютерної техніки, та в розробці лабораторних робіт по автоматизації проектування пневмо- та гідросистем. Зараз займається питанням, пов’язаними з навчанням роботи з ПК, відповідальна за соцстрах в профгрупі кафедри.121260ТауритТетянаГеоргіївна1Працює в інституті з 1969 р, на кафедрі - з 1971 р. Працює в інституті з 1969 р, на кафедрі - з 1971 р. на посаді інженера, мол. наук. співробітника, ст. н. співробітника.
Після закінчення КПІ у 1969 р. залишилася для роботи у ВУЗі, закінчила аспірантуру, захистила кандидатську дисертацію в 1995 р. Має більше за 170 наукових робіт, 25 авторських свідоцтв на винахід. Є ученим секретарем конференції “Гідромеханіка в інженерній практиці” профорг кафедри, член профкома НТУУ “КПІ”.Кандидат технічних наук101260РябінінДмитроДмитрович1У 1974 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Исследование течения расплавов полимеров в формующих каналах плоскощелевых экструзионных головок» по спеціальності 05.04.09. „Машини і апарати хімічної промисловості”.
Читав лекції проводив заняття по дисциплінах, а також приймав участь у розробках учбових курсів „Гідравліка”, „Гідроаеродинаміка”, „Механіка рідини та газу”, „Основи наукових досліджень та технічної творчості”, „Гідродинамічні машини і передачі”, „Гідродинамічна теорія ґраток”, „Динаміка гідромеханічних передач”, „Основи теорії об`ємного гідроприводу”, „Компресорні машини”. Керував магістерськими і бакалаврськими роботами, курсовими і дипломними проектами. Має право на наукове керівництво аспірантами. В даний час викл
адає курси „Гідродинамічні машини і передачі”, „Гідродинамічна теорія ґраток”, „Динаміка гідромеханічних передач”,
Один із замовників спеціалізації кафедри „Гідравлічні і газові трансмісії машин”.
Викладав у міжгалузевому інституті підвищення кваліфікації кадрів з нових напрямків техніки та технології, а також в Київському інституті сухопутних військ.
Громадська діяльність була пов`язана з роботою в комісії Методичної Ради інституту, Вченій Раді механіко - машинобудівного факультету та Раді підготовчого відділення інституту, вченого секретаря кафедри.
Основний науковий напрямок робіт - реологія та гідравліка неньютонівських рідин, дослідження течії рідин в каналах складної форми та каналах гідродинамічних машин. Запропоновані методики розрахунку використані при створенні нових машин. Має впроваджені у виробництва винаходи. Розробляє нові патентоспроможні конструкції змішувачів статичного і динамічного типу для сумішей ньютонівських і неньютоновських рідин.
Кандидат технічних наук131260ТурікВолодимирМиколайович1Викладає курси:
Гідрогазодінаміка,
Гідравліка для заочників,
Гідроаеромеханіка.
“Гідрогазодинаміка 2-фазних потоків” та ін.
Працює на кафедрі з 1982 року. Брав участь у виконанні наукових робіт з розробки енергетичних та приводних пристроїв ракетно-космічної техніки, створення гнучкої автоматизованої технології проектування керамічних теплових двигунів за програмою “МОТОКЕРАМ”, керував циклом робіт “Розробка вільнопоршневого дизельного приводу для лінійних електричних генераторів (виконано розрахунки та ескізні проекти машин потужністю 5 та 50 кВт).
З 1995 року керує дослідженням когерентних структур та турбулентності обмежених потоків в вихрових апаратах.Кандидат технічних наук141260УзуновОлександрВасильович1Викладає курси:
Випробування та дослідження гідравлічних машин
Основи автоматизованого проектування
Системи автоматизованого проектування гідропневмоприводів
Теорія автоматичного керування та динаміка гідропневмосистем.
У 1988 році захистив дисертацію на тему „Разработка и расчет электрогидравлического привода для гибкой производственной системы”, по спеціальності 05.02.03.- Системи приводів.
Область застосування наукових інтересів полягає в моделюванні процесів у механічних, гідравлічних та пневматичних модулях та системах.Кандидат технічних наук11260ЯхноОлегМихайлович1Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедрою прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки.
Викладає курс
Механіка рідини і газу.
У 1986 році захистив докторську дисертацію на тему „Основные характеристики двумерных потоков в аппаратах химической технологии ” - по спеціальності 05.17.08 „Процеси та апарати хімічної технології”.
Область застосування наукових інтересів - хімічне машинобудування, нафтова та газова промисловість.
Розробив нові учбові плани та курси по „Реології робочих рідин”, „Теорії гідродинамічних решіток”, „Механіки рідини та газу”.
Веде активну професійну діяльність у сфері науці і техніці:
1 Член трьох спеціалізованих рад по захисту докторських дисертацій;
2 Член експертної ради ВАКу України (зам. голови );
3 Член ДАКу України;
4 Заступник головного редактора журналу „Промислова гідравліка і пневматика”;
5 Науковий керівник міжнародної конференції „Гідромеханіка в інженерної практиці” та голова оргкомітету міжнародної конференції
прогресивна техніка і технології;
6 Академік Академії наук Вищої школи України.Доктор технічних наук161260ЯщукПетроПилиплвич1Викладає курси:
Технологія виготовлення гідроприводу,
Експлуатація та діагностика гідропневмосистем,
Технологія машинобудування.
Працює в інституті з 1963 року (каф. гідравліки КБ під кер. Кривошеїна В.Ф., каф. фізики 1963-1964 технік, 1965 - каф. машин та апаратів хім. пром. ХІММАШ, 1966 - каф. ХПМ).
В 1968-1970 р.р. - зав. лаб. каф. гідравліки, реконструкція лабораторних стендів.
З 1970 р. по 1990 р. - асистент - всі лабораторні, практичні заняття по всім курсам (крім 4-х). З 1990 р. - старший викладач. За цей час приймав участь в написанні 5 методичних посібників по лабораторним та контрольним роботам для студентів заочної форми навчання.
Приймає участь в становленні Національного політехнічного музею України.111260СкочелясБогданАндрійович1Відмінник вищої школи СРСР, Відмінник освіти України,
Заслужений викладач КПІ.
Викладає курси:
Гідравліка та гідросистеми студентам спеціальностей ПГМ та ОМД ММІ;
Гідравліка та гідропневмоприводи студентам спеціальності Біотехнологія та біотехніка - факультет БТТ;
Гідравліка, гідравлічні та пневматичні приводи студентам спеціальності Поліграфічні машини та автоматизовані комплекси видовничо - поліграфічного факультету НТУУ „КПІ”.
З 1970 року по 1971 рік працював завідувачем кафедри гідравліки та гідравлічних машин КПІ. Протягом 16 років працював деканом по роботі з іноземцями КПІ, був членом фахової Ради ДАК при міністерстві Освіти України. З 1975 по 1979 р.р. працював завідувачем кафедри в Національному інституті легкої промисловості Алжиру (м. Бумердес). Має 5 урядових нагород вітчизняних та 3 нагороди зарубіжних країн.
Кандидатську дисертацію на тему «Гидравлические исследования движения золошлаковых гидросмесей по горизонтальным трубопроводам» захистив у 1966 році.
Область застосування наукових інтересів - наладка та пуск фабрики сухого збагачення каоліну (найбільш в Європі) на Просяновському комбінаті, покращення аеродинамічних схем та апаратного обладнання, що застосовується при збагаченні та транспортуванні сипучих матеріалів.
Співпрацює з ВАТ НДІ Нафти і газу України та ЗАТ Конструкторське бюро бурового інструменту - відділ кріплення нафтогазових свердловин. Група тампонажних розчинів.Кандидат технічних наук221260КубрицькаОленаЮріївна131260Губарев ОлександрПавлович1Викладає курси:
Контролери в системах керування гідро автоматики,
Дискретні системи автоматичного керування.
У 1986 році захистив кандидатську дисертацію на тему „Дросельні заслінки із зменшеним перестановочним зусиллям приводу”, а у 2004 році докторську дисертацію на тему „Структурномодульний синтез” - по спеціальності 05.02.03 Системи приводів.
Область застосування наукових інтересів - структурний синтез багато привідних систем циклічної дії. Розробив учбовий курс „Контролери в системах керування гідропневмоавтоматики” та склав до нього учбовий навчальний план.
Активно працює в „навчально-методичному” комплексі „КПІ-ФЕСТО”Доктор технічних наук261260СемінськаНаталіяВалеріївна1Молодший науковий співробітник 2523Інженер151Доцент22Доцент2321Майстер44Доцент76Доцент2017Асистент87Доцент55Заст. зав. кафедрою з наукової роботи65Доцент98Професор109Доцент2219Завідуючий лабораторіями2118Інженер2624Майстер2725Інженер1312Старший викладач1110Доцент1413Доцент114Доцент1615Зав. кафедрою1715Професор1816Секретар кафедри1916Старший викладач1211Доцент2422Інженер33Професор2826Асистент2926Інженер11260Гідравліка1815031340000310Гідравліка16021260Гідравліка та гідропневмосистеми1815427360000270Г та ГПС18031260Механіка рідини і газу1189881017000001010МРГ18041260Теорія автоматичного керування та динаміки ГПС11627884521000084016061260Основи теорії об'ємного гідроприводу110872365418000360ОТОГП0051260Об'ємні гідромашини і гідропередачі12161021148400001140ОГ і ГП18071260Основи теорії об'ємного пневмоприводу11356471320000710ОТОП32081260Основи теорії гідроавтоматики11356471320000710ОТГА32091260Гідродинамічні машини і передачі1189781115280001110ГМіП180111260Основи теорії пневмоавтоматики та електропневмоавтоматики11356471320000710ОТПЕ320121260Технологія машинобудування11356471480000710ТМ160131260Гідродинамічна теорія граток1543024300000240ГТГ00141260Основи наукових досліджень та технічної творчості154243080000300ОНД та ТТ160151260Реологія робочих рідин12718918000090РРР00161260Екологічно чисті системи та пристрої1271611160000110ЕЧСП00101260Дискретні системи автоматичного керування, ч.111083672180000720ДСАК180221260Пневмоавтоматика11627290360000900ПА360231260Проектування об'ємних гідроприводів116272903618000900ПОГП180241260Гідроавтоматика та керування11898610352160001030ГАК180251260Технологія виготовлення гідропневмоприводів11898610352160001030ТВГП180261260Компресорні машини11898810154160001010КМ180271260Експлуатація та діагностика гідропневмосистем18150313416000310ЕДГПС00281260Проектування об'ємних пневмоприводів116282805016000800ПОПП161291260Контролери в системах керування11355085160000850КСК340301260Випробування та дослідження гідропневмосистем11085058160000580ВДГПС340201260Мікропроцесорна техніка1543618180000180МТ180171260Основи автоматизованного проектування1108426680000660ОАП340181260Дискретні системи автоматичного керування, ч.2118962127000001270ДСАК620191260Основи механотроніки121672144000001440ОМ720211260Комп`ютерне проектування ГПС11357263540000630КП ГПС18011
Література
Література
Основна
1. Башта Т.М. і др. Гидравлика, гидравлические машины и гидравлические приводы, М.:Машиностроение, 1982г.
2. Башта Т.М., Машиностроительная гидравлика, справочное пособие. М.: Машиностроение, 1971г.
3. Камінер А.А., Яхно О.М. Гидравлика в инженерной практике. К.: Техніка,1987.
Додаткова
1. Повх И.Л. Теоретическая гидромеханика, М.: Машиностроение, 1970г.
2. Лойцянский Л.Г. Механика жидкости и газа, М.: Наука, 1970г.
3. Яхно О.М., Желяк В.І. Гидравлика неньютоновских жидкостей.-К.: Вища шк., 1995.
Методичне забезпечення дисципліни
1. Методические указания к проведению курсовых работ по гидравлике, Киев, КПИ, 1988.
2. Методические указания к проведению курсовой работы для студентов теплоенергетического факультета и факультета химического машиностроения, Киев, КПИ, 1988.
3. Методические указания к лабораторным работам по гидравлике, Киев, КПИ, 1984.
4. Методические указания по теореме Бернулли, Киев, КПИ, 1974.
5. Методические указания к лабораторным работам по элементам гидросистем, Киев, КПИ, 1980.
1Лекції11Предмет та задачі курсу. Історія розвитку гідравліки. Роль гідравліки в промисловості та машинобудуванні.
Фізичні властивості рідини.
40112Лекції31Особливості руху рідини.
Види руху. Поняття про потенціальний та вихровий рух. Методи вивчення руху рідини Ейлера та Лагранжа. Теорема Коші-Гельмгольца. Тензор швидкості деформації.
10223Лекції41Загальні відомості про САК ГПС.
Основні поняття та визначення. Способи керування. Безперервні та дискретні САК. Системи прямого та непрямого регулювання. Системи одномірні та багатомірні, стабілізації, програмного керування та слідкуючі. Приклади САК ГПА.
203311-1-111ПідручникМашиностроениеМосква19820БаштаТ.М.РосійськаГидравлика, гидравлические машины и гидравлические приводы3ПідручникЖТІЖитомир1998100ФедорецьВ.О.Педченко П.Н., Струтинський В.Б., Яхно О.М., Елесєєв Ю.В.УкраїнськаТехнічна гідромеханіка, гідравліка та гідропневмопривод»2ПідручникВысшая школаМосква1985100ЧугаевР.Р.РосійськаГидравлика4ПідручникМосква1900100БесекерськийВ.А.Попов Е.П.Російська Теория систем автоматического регулирования5ФільмКиїв6,09 хв.УкраїнськаFilm_1.aviПро спеціальність6ФільмКиїв6,31 хв.УкраїнськаFilm_2.aviПро механотроніку7ФільмКиїв5,49 хв.УкраїнськаFilm_3.aviПро механотроніку, продовження8Методичні рекомендаціїКафедра ПГМКиїв200828 с.ІвановУкраїнськаfile_3.docПро механотроніку9ПрограмаКафедра ПГМ20084Українськаprgr_vst.docПрограма вступних іспитів для бакалаврів, що вступають на навчання для здобуття кваліфікації магістра за спеціальністю 8.090209 "Гідравлічні і пневматичні машини"10ПланКафедра ПГМ20081Українськаplan_sp.xlsНавчальний план підготовки спеціалістів за спеціальністю 7.090209 "Гідравлічні і пневматичні машини"11Приглашение на конференциюКафедра ПГМ20082РосійськаKyiv_2008_INF0.docКонфернция "Гидроаэромеханика в инженерной практике"12ТребованияКафедра ПГМ20082РосійськаRequirement_1.docТребования к статьям в сборнике трудов НТУУ"КПИ"13ТребованияКафедра ПГМ20082РосійськаRequirement_2.docТребования к статьям в сборнике "Промышленная гидравлика и пневматика"1. Пропонуємо Вашій увазі відеомаетріали стосовно спеціальності та механотроніки (розіл ресурси)
2. Запрошуємо усіх бажаючих на День відкритих дверей, який відбудеться 19 квітня в 1 корпусі, 249 ауд. з 10-00. Телефон для довідок - 241-76-53
Повітронагнітач аеродинамічної труби
6. Лабораторія гідроприводу (1-06_4 RexRoth)
Призначення: Забезпечення можливостей для складання, перевірки роботоспроможності, налагодження, випробувань та встановлення характеристик гідравлічних систем.
Кількість робочих місць - 12
Оснащення : Навчальний комплексний стенд для проведення іспитів гідро обладнання та приводів
Виконання лабораторної роботи з іспитів гідроприводу
7. Лабораторія пневмоавтоматики та компресорних машин 1 (1-05)
Призначення: Забезпечення можливостей вивчення конструкцій, постановки та проведення експериментів з пневматичним обладнанням та встановлення їх робочих характеристик.
Кількість робочих місць - 25
Оснащення : 6 навчальних стендів, що дозволяють проводити випробування елементів пневмоавтоматики УСЕППА, струменевих та мембранних елементів, поршневого компресору, відцентрового та осьового вентиляторів, визначати закони адіабатичного стікання газу.
8. Спеціалізована лабораторія пневмоавтоматики 2 ( 1-300_1)
Призначення: Забезпечення можливостей складання, перевірки робото спроможності, налагодження пневматичних та електропневматичних систем автоматики.
Кількість робочих місць - 45
Оснащення : 12 навчальних стендів (блакитна лінія) для виконання лабораторних робіт з пневмоавтоматики та електропневмоавтоматики, та
2 навчальні стенди (срібна лінія) для виконання лабораторних робіт з пневмоавтоматики та електропневмоавтоматики.
Фото: Лекція з теорії автоматичного керування.
9. Лабораторія гідроприводу 2 (1-300_2 )
Призначення: Забезпечення можливостей складання, перевірки робото спроможності, налагодження гідравлічних та електрогідравлічних приводів та систем автоматики.
Кількість робочих місць - 25
Оснащення : Два навчальних стенди для виконання лабораторних робіт з гідроприводу, гідро автоматики, та електрогідроавтоматики
Фото: Випробування гідравлічного приводу
10. Лабораторія Механотроніки (1_126)
Призначення: Забезпечення можливостей складання, налагодження фрагментів автоматичних ліній з модулів промислових станцій, розробки та відпрацювання програмного забезпечення для їх керування
Кількість робочих місць - 25
Оснащення : Комплекс модульних промислових станцій з керуванням від контролерів, комп’ютерна мережа та програмне забезпечення.
Фото: Заняття з основ механотроніки
11. Лабораторія проектування та керування елементів та систем механотроніки (1-120а)
Призначення: Забезпечення можливостей розробки програмного забезпечення, моделювання та проектування пристроїв та систем гідро пневмоавтоматики та механотроніки, програмування контролерів та відпрацювання їх дії окремих приводів та їх комплексів.
Кількість робочих місць - 25
Оснащення : Компьютери, програмне забезпечення, та комплексні стенди електропневмоприводу та модульних промислових станцій.